Вікіпедія

Вергун Ростислав Миколайович

Ростислав Миколайович Вергун (біл. Расціслаў Мікалаевіч Вяргун; нар. 26 березня 1982, Чернігів) — білоруський баскетболіст, який грав на позиції атакувального захисника. Після закінчення кар'єри гравця — білоруський баскетбольний тренер, з 2019 року очолює тренерський штаб команди «Цмокі-Мінськ» та збірної Білорусі.

Ростислав Вергун
Особисті дані
Повне ім'я біл. Расціслаў Мікалаевіч Вяргун
Дата народження 26 березня 1982(1982-03-26) (42 роки)
Місце народження Чернігів
Країна  Білорусь
Зріст 198 см
Вага 98 кг
Інформація про клуби
Позиція атакувальний захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (очки)
1998—1999
1999
1999—2000
2000—2003
2003—2004
2004—2008
2008—2012
2013—2014		 Білорусь РШВСМ-РУОР
Білорусь «Темп-ОШВСМ»
Білорусь РШВСМ-БГПА
США «Вотерфорд Джуніор Коледж»
США «Бірмінгем Саутерн Коледж»
Білорусь «Темп-ОШВСМ»
Білорусь «Мінськ-2006»
Білорусь «Борисфен»
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2012—2014
2014—2017
2017—2019
2019—
2019— 		Білорусь «Борисфен»
Білорусь «Цмокі-Мінськ» (асистент)
Білорусь «Цмокі-Мінськ» (резервна команда)
Білорусь «Цмокі-Мінськ»
Білорусь Білорусь

* Ігри та очки за професіональні клуби
враховуються лише в регулярному чемпіонаті.


** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вергун.

Кар'єра баскетболіста ред.

Ростислав Вергун розпочав займатися баскетболом у Могильові, першим його тренером була Алла Георгіївна Вергун.[1][2] Розпочав грати в командах РШВСМ-РУОР і «Темп-ОШВСМ». Навчався в американському університеті «Бірмінгем-Саутерн».[3][4] Після повернення до Білорусі з 2004 до 2008 року знову грав за могильовський «Темп-ОШВСМ».

У 2008—2012 роках Ростислав Вергун грав у складі клубу «Мінськ-2006»[5], неодноразово вигравав з ним чемпіонат и Кубок Білорусі.[6]

Завершив кар'єру гравця в 2012 році, проте в сезоні 2013—2014 років, коли він був головним тренером клубу «Борисфен», у зв'язку з проблемами з фінансуванням він був вимушений виходити на майданчик як гравець.[7]

Ростислав Вергун також грав у Непрофесійній баскетбольній лізі Білорусі за клубы БІТ у 2015 році[8] і «Віталюр» у 2015—2016 роках, став чемпіоном НБЛ у сезоні 2015—2016 років[9], і бронзовим призером у сезоні 2014—2015 років.

Тренерська кар'єра ред.

Тренерську кар'єру Ростислав Вергун розпочав у 2012 році як головний тренер клубу «Борисфен».[10] У серпні 2014 року Вергуна призначили на пост асистента головного тренера клубу «Цмокі-Мінськ».[11] У 2017 році його призначили головним тренером резервної команди «Цмокі-Мінськ», з якою виграв Кубок Білорусі у 2017 році[12][13] і чемпіонат Білорусі в сезоні 2017—2018 років.[14][15]

У січні 2019 року Вергуна призначили головним тренером клубу «Цмокі-Мінськ»[16][17], з яким неодноразово вигравав чемпіонат і Кубок Білорусі.

У грудні 2019 року Ростислав Вергун одночасно призначений головним тренером збірної Білорусі.[18][19][2]

За опитуванням газети «Прессбол» визнаний кращим баскетбольним тренером Білорусі 2020 року[20], та кращим чоловічим баскетбольним тренером Білорусі 2021 року.[21][22]

Титули та досягнення ред.

Як гравця ред.

Як тренера ред.

  • Чемпіон Білорусі (4): 2017—2018, 2018—2019, 2019—2020, 2020—2021.
  • Володар Кубка Білорусі (4): 2017, 2019, 2020, 2021.
  • Срібний призер Міжнародного студентського баскетбольного кубка: 2018

Примітки ред.

  1. ↑ Ростислав Вергун. Уверенность в том, что могу быть тренером, мне подарил Грищук. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019. (рос.)
  2. ↑ а б Знакомимся с Ростиславом Вергуном — главным тренером клуба «Цмоки» и сборной Беларуси по баскетболу. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021. (рос.)
  3. ↑ NCAA. ПЛЕЙ-ОФФ. От основ. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. (рос.)
  4. ↑ Ростислав Вергун: «Даже в Старбаксе работал и, если нужно, могу сделать неплохой кофе». Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 2 липня 2019. (рос.)
  5. ↑ Ростислав Вергун: «Зачем женский баскетбол, когда есть мужской?». Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. (рос.)
  6. ↑ Чем занимаются «цмокі», впервые взявшие «золото» чемпионата Беларуси. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019. (рос.)
  7. ↑ Как живут самые бедные клубы Беларуси. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017. (рос.)
  8. ↑ Баскетбол. НБЛ. Ростислав Вергун дебютировал за БИТ в победной игре с "Аризоной". Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. (рос.)
  9. ↑ Баскетбол. НБЛ. "Виталюр" стал чемпионом лиги. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. (рос.)
  10. ↑ Чемпионат Беларуси. Анонс. “Драконы” явятся к плей-офф. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. (рос.)
  11. ↑ «Цмоки-Минск» назначили Вергуна ассистентом главного тренера. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019. (рос.)
  12. ↑ Кубок Беларуси. "Цмокі-Мінск" - девятикратный обладатель трофея. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. (рос.)
  13. ↑ Кубок Беларуси. Девятикратные. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
  14. ↑ «Цмокі-Мінск» - десятикратный чемпион Беларуси!. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019. (рос.)
  15. ↑ Ростислав Вергун. Тренер по призванию, фермер по гороскопу. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2018. (рос.)
  16. ↑ Александр Крутиков и Егор Мещеряков покидают клуб. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 16 січня 2019. (рос.)
  17. ↑ Ростислав Вергун. Постараюсь в Лас-Вегасе найти “Цмокам” жемчужину. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019. (рос.)
  18. ↑ Ростислав Вергун назначен главным тренером мужской сборной Беларуси. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019. (рос.)
  19. ↑ Ростислав Вергун. Владимир Веремеенко вернется в сборную. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. (рос.)
  20. ↑ Лучшие игроки и тренер года. Рекордсмен — Настя Веремеенко, новички — Салаш и Вергун. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 22 лютого 2021. (рос.)
  21. ↑ Лауреаты 2021 года. Герои-2020 плюс Трофимова. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022. (рос.)
  22. ↑ Лауреаты 2021 года. Ростислав Вергун. Не нагрузка, а удовольствие. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022. (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вергун_Ростислав_Миколайович&oldid=38165213