Веніамін (Зарицький)
Митрополит Веніамин (в миру Володимир Миколайович Зарицький; 12 вересня 1953, село Стодульці, Вінницька область, Україна — 6 вересня 2023) — російський релігійний діяч українського походження.
| Митрополит Веніамін | ||
| ||
|---|---|---|
| з 30 травня 2014 | ||
| Попередник: | Володимир (Самохін) | |
| ||
| 31 травня 2010 — 25 грудня 2013 с 18 вересня 2009 тимчасовий управитель | ||
| Попередник: | Філарет (Карагодін) | |
| Наступник: | Серафим (Домнін) | |
| ||
| 26 липня 2012 — 19 серпня 2013 | ||
| Попередник: | єпархія заснована | |
| Наступник: | Митрофан (Серьогін) | |
| ||
| 14 серпня 2003 — 31 травня 2010 | ||
| Попередник: | вікаріацтво засноване | |
| Альма-матер: | Московська духовна академія | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Володимир Миколайович Зарицький | |
| Народження: | 12 вересня 1953 село Стодульці, Вінницька область
| |
| Смерть: | 6 вересня 2023 (69 років) Москва, Росія | |
| Священство: | 6 квітня 1975 | |
| Чернецтво: | 27 травня 1977 | |
| Єп. хіротонія: | 14 серпня 2003 | |
|
Нагороди: | ||
Єпископ Московського патріархату з титулом «митрополит Оренбургський та Саракташський» (з 2015 р.). У 2013—2015 рр. Митрополит Рязанський та Михайлівський.
Життєпис ред.
Народився в сім'ї робітника.
1970 — закінчив загальноосвітню школу в селі Лука-Барська у Вінницькій області.
5 травня 1973 — послушник у Троїцько-Сергієвій лаврі; з 12 вересня іподиякон єпископа Рязанського та Касимівського Симона (Новікова).
30 березня 1975 — рукопокладений в диякона, 6 квітня — у священика, призначений клириком Преображенського катедрального собору міста Іваново.
8 серпня 1975 — призначений настоятелем Знаменської церкви в селі Красном, Палехського району, Іванівської області.
27 травня 1977 — прийняв чернецтво з іменем преподобного Веніаміна Києво-Печерського (день пам'яті — 13 (26) жовтня). 16 грудня зачислений до клиру Орловсько-Брянської єпархії, призначений настоятелем Христоріздв'яної церкви у місті Болхов Орловської області.
З жовтня 1978 — настоятель храму у селищі Кроми, Орловської області.
У березні 1982 — зведений в сан ігумена із покладенням хреста з прикрасами.
У 1985 — закінчив Московську духовну семінарію.
19 травня 1987 — секретар Орловського єпархіального управління та настоятель катедрального собору; у червні того ж року зведений в сан архімандрита.
З січня 1989 — економ-будівник Іоано-Богословського чоловічого монастиря в селі Пощупове Рязанської єпархії.
У грудні 1990 — призначений до храму колишнього Миколо-Угреського монастиря, який у 1991 був знову відкритий.
З червня 1992 — намісник Миколо-Угреського монастиря.
1998 — відкрив при Миколо-Угреському монастирі Православне духовне училище, яке у 1999 було перетворене на семінарію.
У 2002 — закінчив Московську духовну академію. Захистив дипломну роботу на катедрі морального богослов'я на тему «Життя і праці митрополита Московського та Коломенського Макарія (Невського)».
Архієрейство в МП ред.
7 травня 2003 — єпископ Люберецький, вікарій Московської єпархії, із залишенням посади намісника Миколо-Угрешського монастиря.
13 серпня — архієрейська хіротонія.
6 жовтня 2010 призначений ректором Пензенської духовної семінарії[1].
24 грудня 2010 — звільнений від посади ректора Миколо-Угреської духовної семінарії.
27 грудня 2011 — затверджений на посаді настоятеля (священоархімандрита) Нижньоломіського Казанського Богородицького чоловічого монастиря села Норівка Пензенської області[2].
26 липня 2012 — у зв'язку із розділенням єпархії титул змінений на «Пензенський та Нижньоломівський». Тоді ж призначений головою новоутвореної Пензенської митрополії[3].
1 серпня 2012 у Серафимо-Дівеєвському монастирі єпископ Веніамін у зв'язку з призначенням головою новообраної Пензенської митрополії був зведений в сан митрополита[4].
Нагороди ред.
- 1980 — Орден Святого Володимира ІІІ ступеню
- 1988 — Орден Святого Володимира ІІ ступеню.
- 2000 — Орден святого благовірного князя Даниїла Московського.
- 23 вересня 2004 — Орден Дружби (Російська федерація).
- 30 березня 2005 — Орден преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеню (у зв'язку із 30-річчям служіння у священному сані).
- 14 серпня 2013 — Орден святителя Інокентія, митрополита Московського та Коломенського ІІ ступеню[6]
- Пам'ятний знак «За заслуги у розвитку міста Пензи» (2013)[7].
Примітки ред.
- ↑ Журналы заседания Священного Синода от 6 октября 2010. Журнал№ 105. Архів оригіналу за 9 жовтня 2010. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Журналы заседания Священного Синода от 27-28 декабря 2011. Журнал№ 169. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 26 июля 2012 года. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ В день памяти преподобного Серафима Саровского Предстоятель Русской Церкви совершил Литургию в Серафимо-Дивеевском монастыре и возглавил хиротонию архимандрита Питирима (Творогова) во епископа Душанбинского и Таджикистанского [Архівовано 3 серпня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Журналы заседания Священного Синода от 25 декабря 2013. Журнал№ 126. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Патриаршее поздравление митрополиту Пензенскому Вениамину с 10-летием архиерейской хиротонии. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Памятный знак «За заслуги в развитии города Пензы» [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.], официальный сайт Пензенской городской Думы