Венустіано Карранса

президент Мексики

Венустіа́но Карра́нса де ла Га́рса (ісп. Venustiano Carranza de la Garza; 29 грудня 1859, Куатросьєнегас-де-Карранса[es], штат Коауїла, Мексика — 21 травня 1920, Тлакскалантонго, штат Пуебла, Мексика) — мексиканський державний і політичний діяч, учасник Мексиканської революції, від 1914 до 1917 глава уряду конституціоналістів (формально Карранса не зайняв посади тимчасового президента[5]), президент Мексики від 11 березня 1917 до 21 травня 1920[6].

Венустіано Карранса
ісп. Venustiano Carranza
Portrait of Venustiano Carranza.jpg
Народився 29 грудня 1859(1859-12-29) або 28 грудня 1859(1859-12-28)
Cuatro Ciénegasd, Коауїла, Мексика
Помер 21 травня 1920(1920-05-21)[1][2][…] (60 років)
Tlaxcalantongod, Пуебла, Мексика
·умисне вбивство
Країна Flag of Mexico (1893-1916).svg Мексика
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов іспанська[4]
Учасник Мексиканська революція
Посада De Cuyperd, Governor of Coahuilad, міністр і Member of the Chamber of Deputies of Mexicod
Партія Liberal Constitutionalist Partyd
Батько Jesús Carranzad
Брати, сестри  • Jesús Carranza Garzad
IMDb nm1330201

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї поміщика. 1901 року обраний до Сенату. З початком революції підтримав Франсіско Мадеро; коли в 1911 році Мадеро став президентом, Карранса став губернатором Коауїли. Після контрреволюційного перевороту генерала Вікторіано Уерти Карранса відмовився визнати новий уряд, оголосивши себе «верховним головнокомандувачем» Конституціоналістської армії, що веде боротьбу проти диктатора. В 1914 році сили повсталих на чолі з генералом Альваро Обрегоном взяли Мехіко. Карранса не став вступати на посаду тимчасового президента (інакше він не зміг би висунути свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах), зберігши посаду верховного головнокомандувача. Однак далеко не всі визнали його владу — серед тих, хто розпочав боротьбу проти Карранси, були як реакціонери і консерватори (колишні прихильники Уерти), так і більш радикальні революціонери — сапатисти. Проте, урядовим військам вдалося завдати низку поразок повсталим. У 1915 році більшість країн Америки визнали уряд Карранси.

Після того, як в лютому 1917 року було прийнято нову конституцію країни, пройшли президентські вибори, на яких переміг Карранса.

8 квітня 1920 року противники Карранси, до яких приєднався генерал Обрегон, здійснили переворот; Карранса втік на південь країни, у Веракрус, але по дорозі його схопили війська генерала Родольфо Ерреро[es] і розстріляли.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Карранса, Венустиано // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Платошкин Н. Н. История Мексиканской революции. Истоки и победа 1810—1917 гг. — М. : Университет Дмитрия Пожарского : Русский Фонд содействия образованию и науке, 2011. — Т. 1. — 432 с. — ISBN 978-5-91244-034-2.