Венсан Макень
Венса́н Маке́нь (фр. Vincent Macaigne; нар. 19 жовтня 1976, Париж, Франція) — французький актор, театральний і кінорежисер, сценарист та драматург.
| Венсан Макень | ||
|---|---|---|
| фр. Vincent Macaigne | ||
 Венсан Макень на церемонії Сезара, 2014 | ||
| Дата народження | 19 жовтня 1976 (47 років) | |
| Місце народження | Париж, Франція | |
| Громадянство |
 Франція | |
| Професія | актор, режисер, сценарист, драматург | |
| Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва | |
| Роки активності | 1998 — наш час | |
| IMDb | ID 0531195 | |
| Автограф |
 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
 Венсан Макень у Вікісховищі | ||
Біографія ред.
Венсан Макень народився 19 жовтня 1978 року в Парижі в сім'ї відомого французького бізнесмена і художника іранського походження. У нього є старший брат, який працює судмедекспертом[1]. У 1999 році Вінсент почав відвідувати курси в Національній консерваторії драматичного мистецтва в Парижі, які закінчив у 2002-му. У 2004 році поставив свою першу п'єсу. Протягом 2000-х років Макен виступав як актор у декількох театральних постановках, а також написав і поставив кілька п'єс[2]. Прославився після роботи у виставі «Ідіот», поставленій у 2009 році за мотивами «Ідіота» Федора Достоєвського.
У 2012 році як режисер зняв короткометражний фільм «Що залишиться від нас» (фр. Ce qu'il restera de nous) який було номіновано на кінопремію «Сезар» у категорії за «Найкращий короткометражний фільм». Стрічка отримала «Гран-прі» Міжнародного кінофестивалю короткометражних фільмів у Клермон-Феррані.
За фільм «Дівчина 14 липня» Венсана Макеня номіновано на премію «Сезар» як «найперспективнішого молодого актора». У 2014 році Макень знявся одночасно у фільмах «Клуб „Смуток“» і «Едем». У 2015 зіграв головну чоловічу роль у фільмі Луї Гарреля «Друзі», за що був номінований як найкращий актор на кінопремію «Люм'єр» 2016 року.
Перший повнометражний художній фільм «Дон Жуан» Венсан Макень поставив у 2015 році, адаптувавши однойменну п'єсу Мольєра. Стрічку було презентовано в секції кінорежисерів на Міжнародному кінофестивалі в Локарно 2015 року[3].
У липні 2013 року Венсан Макень був нагороджений французьким кавалерським Орденом Мистецтв та літератури[4].
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1998 | тф | Жанна і Вовк | Jeanne et le loup | Сиріл |
| 2001 | ф | Репетиція | La répétition | Анрі |
| 2002 | ф | Ніжна чоловіча любов | Le doux amour des hommes | офіціант |
| 2004 | ф | Коли я отримую зірку | Quand je serai star | актор |
| 2007 | ф | 24 міри | 24 mesures | інтерн |
| 2008 | ф | На війні | De la guerre | |
| 2009 | кф | Поломка | Le naufragé | Сільван |
| 2011 | ф | Світ без жінок | Un monde sans femmes | Сільван |
| 2011 | ф | Ріки | Rives | Unhappy Customer |
| 2011 | кф | Правило трьох | La règle de trois | Вінсент |
| 2011 | тф | Гольдман | Goldman | Віктор |
| 2011 | ф | Те літо пристрасті | Un été brûlant | Ахілл |
| 2011 | кф | Я твій чоловік | I'm Your Man | Бруно |
| 2013 | кф | Кінгстон авеню | Kingston Avenue | Вінсент |
| 2013 | кф | Ящірки | Les lézards | Леон |
| 2013 | ф | 2 осені, 3 зими | 2 automnes 3 hivers | Арман |
| 2013 | ф | Вік паніки | La bataille de Solférino | Вінсент |
| 2013 | ф | Дівчина 14 липня | La fille du 14 juillet | Патор |
| 2013 | ф | Грім | Tonnerre | Максим |
| 2014 | ф | Клуб «Смуток» | Tristesse Club | Бруно Камус |
| 2014 | ф | Едем | Eden | Арно |
| 2015 | ф | Американська історія | Une histoire américaine | Вінсент |
| 2015 | ф | Друзі | Les deux amis | Вінсент |
| 2015 | кф | Недільний обід | Le repas dominical | Жан, озвучування |
| 2016 | ф | Невинні | Les innocentes | Самуель |
| 2016 | ф | Новини з планети Марс | Des nouvelles de la planète Mars | Жером |
| 2017 | ф | 1+1=Весілля | Le sens de la fête | Жульєн |
| 2017 | ф | Марвін, або Чудове виховання | Marvin ou la Belle Éducation | Абель Пінто |
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Міжнародний кінофестиваль короткометражних фільмів у Клермон-Феррані | |||||
| 2012 | Гран-прі за найкращий фільм | Що залишиться від нас | Перемога | [7] | |
| Премія преси | Перемога | ||||
| Спеціальна згадка міжнародного журі | Перемога | ||||
| Кінофестиваль у Мар-дель-Плата | |||||
| 2013 | Найкращий актор | Вік паніки | Перемога | ||
| Бомбейський міжнародний кінофестиваль | |||||
| 2013 | Премія «Срібні ворота» найкращому акторові | Грім | Перемога | ||
| Премія «Сезар» | |||||
| 2013 | Найкращий короткометражний фільм | Що залишиться від нас | Номінація | ||
| 2014 | Найперспективніший актор | Дівчина 14 липня | Номінація | ||
| 2018 | Найкращий актор другого плану | 1+1=Весілля | Номінація | ||
| Премія «Люм'єр» | |||||
| 2014 | Найкращий молодий актор | Дівчина 14 липня | Номінація | ||
| 2016 | Найкращий актор | Друзі | Номінація | ||
| Золота зірка кіно | |||||
| 2014 | Найкращий молодий актор | Вік паніки | Номінація | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||||
| 2015 | Золотий леопард | Дон Жуан | Номінація | ||
Примітки ред.
- ↑ Vincent Macaigne, dynamite théâtrale. Le Monde. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 1 травня 2016.
- ↑ Vincent Macaigne. Canal+. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 1 травня 2016.
- ↑ The 68th edition of the Locarno International Film Festival unveils its programme. Cineuropa. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 1 травня 2016.
- ↑ Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres juillet 2013. Culturecommunication.gouv.fr. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 1 травня 2016.
- ↑ Нагороди та номінації Вінсента Макена на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Vincent Macaigne : Ses récompenses et nominations [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné
- ↑ Pierre Murat. Vincent Macaigne doublement primé à Clermont-Ferrand 2012 // Télérama. — 2012. — Лютий. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Венсан Макень |
- Венсан Макень на сайті IMDb (англ.)
- Венсан Макень на сайті AlloCiné (фр.)