Ве́лум (лат. velum), також покрива́ло — оболонка, що захищає в молодому віці плодове тіло гриба. Розрізняють загальний велум (лат. velum universale), що закриває повністю плодове тіло, і частковий велум (лат. velum partiale), який закриває тільки нижню поверхню шапинки з гіменіальним шаром.

Молоді плодові тіла Amanita phalloides і Amanita caesarea, покриті оболонками-велумами

Під час росту гриба велум розривається, від нього залишаються сліди у вигляді кілець і вольви на ніжці, а також пластівців і клаптиків на шапинках. Ці елементи мають важливе значення для ідентифікації грибів, виявлення серед них отруйних.

Типи велумів

ред.
  • Плівкові — найпомітніші, за ними можна ідентифікувати багато видів грибів
  • Павутинчасті (кортина) — малопомітні, у вигляді ворсинок чи павутиння по краях шапинки, іноді бувають повстяні чи волокнисті ділянки на ніжці, з прилиплими спорами
  • Слизисті — складаються зі слизу, зазвичай повністю зникають протягом росту гриба

Залишки велума

ред.
Вольва

Вольва — чашоподібне чи клаптикове утворення в нижній частині ніжки гриба.

Кільце

Кільце (annulus) — залишок часткового велума у верхній або середній частині ніжки.

Інші

Окрім вольви, від загального велума зазвичай залишаються обривки на шкірці шапинки у вигляді плівок, «бородавок», пластівців, частіше за все вони безкольорові або слабко забарвлені. У багатьох мухоморів вони добре помітні на тлі червоної шапки, на грибах зі світлою шапинкою їх виявити складніше.

Частковий велум може іноді залишати клапті, що звисають з країв шапки (у деяких строфарієвих).

Галерея

ред.

Джерела

ред.
  • Вавриш П.О., Горовой Л.Ф. Грибы в лесу и на столе. — К. : "Урожай", 1993. — С. 44 — 45. — ISBN 5-337-00728-9. (рос.)