Великодні пісні
Велико́дні пісні́ — умовна назва прадавніх обрядових пісень весняного та частково зимового циклів, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята — Воскресіння Христового[1]. У цій групі пісенно-обрядових дійств — дівочі хороводи зі співом веснянок, гаївок, рогульки, риндзівок,величальних пісень, водіння тополі, приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців («Брама», «Дзвіниця», «Коза», «Король, король, чи буде війна?» та ін.), виготовлення ними різних калатал, довбеньок, гойдалок, деркачів тощо, а також різні форми поминання померлих. У великодньому пісенно-обрядовому дійстві — яскрава дифузія між християнським календарно-обрядовим ритуалом і традиційним звичаєво-обрядовим ритуалом праукраїнців-язичників. Особливими видами великодніх пісень є великодні гаївки і величальні пісні, що вирізняються радісним виконанням[2].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Словник літературознавчих термінів. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
- ↑ ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
Посилання
ред.- Великодні пісні // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 107.
- Великодні пісні // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 164.