Велика жупа Дубрава
Велика жупа Дубрава (хорв. Velika župa Dubrava) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ), що існувала з 30 червня 1941[1] до 8 травня 1945 року на території сучасних Хорватії та Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр — Дубровник.
| Велика жупа Дубрава | |
|---|---|
|
хорв. Velika župa Dubrava | |
|
| |
| |
| Адм. центр | Дубровник |
| Країна | .svg){kind=small} Хорватія
|
| Офіційна мова | хорватська |
| Населення | |
| - повне | 166 408 душ (за переписом 1931) |
| Площа | |
| - повна | ? км² |
| Дата заснування | 1941 |
| Дата ліквідації | 1945 |
| Великий жупан | Анте Ніколич |
| Нині є частиною: |  Хорватія, Боснія і Герцеговина
|
| Реєстраційний знак | DU |
| |
| Положення у межах НДХ | |
Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан, якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. У цій великій жупі посаду великого жупана обіймав д-р Анте Ніколич.
Велика жупа поділялася на райони, які називалися «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами. У 1941—1943 роках це були такі райони[1]:
- Білеча
- Дубровник
- Ґацько
- Любинє (до 15 вересня 1941 р.)
- Равно (з 15 вересня 1941 р.)
- Столаць
- Требинє
- Чапліна
Крім того, в окрему адміністративну одиницю було виділено місто Дубровник.
З 1 березня 1943 року діяло т. зв. районне відділення (хорв. kotarska ispostava) із центром у Яніні.
Із падінням Італії межі цієї великої жупи змінилися. Крім вищеназваних районів, до складу великої жупи ввійшли:
- райони Котор і Корчула
- міста Герцег-Нові і Котор
- адміністративні утворення (хорв. upravne općine) Ластово і Бабино Поле
- визволена частина адміністративного утворення Конавле-Груде.
Але утвердження там хорватської влади стало проблемою. У середині 1943 у великій жупі Дубрава з'явився новий військово-політичний суб'єкт — гітлерівська армія, яка роззброює четників і витісняє вплив італійського чинника на цю територію[2]. Конавле опинилося під німецькою військовою і чорногорською цивільною адміністрацією, а крім того, там було велике скупчення партизанських сил. На початку 1944 року партизанів витіснили, але вони повернулися в травні того ж року[3].
20 травня 1944 року у прибережній зоні було оголошено надзвичайний стан. Це оголошення поширилося і на всю велику жупу, тому цивільну владу замінила військова. Питання цивільного управління перейшли до командувача військ берегової ділянки річки Неретва[1].
5 липня 1944 року три райони цієї великої жупи (Столаць, Чапліна і Гацько) було приєднано до великої жупи Хум[1].
28 березня 1945 з питань цивільного управління було призначено спеціального цивільного керівника, незважаючи на оголошений надзвичайний стан. Керівник був підлеглим військовому командувачу прибережної ділянки Неретви[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д ARHiNET — Velika župa Dubrava [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.], процитовано 7 березня 2015. (хор.)
- ↑ Anali Zavoda za povijesne znanosti Hrvatske akademije znanosti i umjetnosti u Dubrovniku, No.53/2 Travanj 2015. [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 213