Велика гіпостильна зала
Велика гіпостильна зала — головна колонада храмового комплексу Карнака в межах храму Амона-Ра. Гіпостильний зал із 144 колонами зведений архітектором Менхеперрасенебом за фараонів XIX династії Сеті I та Рамсеса II (кінець XIV — початок XIII століття до н. е.). Є одним із шедеврів світової архітектури, найбільшим у світі залом з кам'яним перекриттям[3] (площа 5,000 м2), а також одним з найбільш відвідуваних монументів Стародавнього Єгипту.
| Велика гіпостильна зала | |
|---|---|
|
| |
| 25°43′06″ пн. ш. 32°39′28″ сх. д. / 25.718600000027777241° пн. ш. 32.65790000002777305° сх. д.Координати: 25°43′06″ пн. ш. 32°39′28″ сх. д. / 25.718600000027777241° пн. ш. 32.65790000002777305° сх. д. | |
| Країна |
 Єгипет |
| Розташування | Карнацький храм |
| Тип |
археологічна пам'ятка будівля і Гіпостильна зала[1] |
| Матеріал | пісковик[2] |
| Стиль | Архітектура Стародавнього Єгипту |
| Засновник | Сеті I і Рамсес II |
  Велика гіпостильна зала Велика гіпостильна зала (Єгипет) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва ред.
Питання іменування древніми єгиптянами гіпостильного залу залишається дискусійним серед істориків. Існує кілька припущень[4]:
- ḥwt-nṯr — «храм»,
- wb3 — «передній двір», «теменос», «святилище» / «відкритий» (що може вказувати на доступ до зали всіх обивателів у протиставлення поняттю št3 — «закритий»),
- wsḫt '3t — «велика простора зала» (близька до терміну wsḫt ḥbyt),
- «місце явищ», де з'являлася не лише священна барка, а й фараон.
Історія ред.
Зал побудований не Хоремхебом або Аменхотепом III, як думали ранні дослідники, а Сеті I. Прикрашання південного крила закінчив Рамсес ІІ. Наступні фараони додавали написи на стіни та колони.
При будівництві залу у фундаменті використовувалися талатати з Ахетатону[5].
Простий народ допускався лише у двір храму, а в гіпостильний зал потрапляли лише обрані — високі посадовці, воєначальники, переписувачі[3][6].
У 1899 11 колон впали через розмивання їх основи ґрунтовими водами. Жорж Легран (Georges Legrain), який був головним археологом у тих місцях[де?], керував їх відновленням (закінчено у травні 1902).
Архітектура ред.
Дах (до наших днів не зберігся)[4] підтримувався за допомогою 134 колон по 16 рядів; 2 середніх ряди вище за інші (10 метрів у колі та 24 метри у висоту).
Два середніх ряди високих колон, зведених при Аменхотепі III[4], становили щось на зразок головного нефа. 12 центральних колон по 6 у два ряди висотою понад 20 м увінчані капітелями у вигляді розкритих квіток лотоса. Стіни залу та колони колись прикрашалися яскравими рельєфами[3].
На зовнішній стороні південної стіни на честь Битви при Кадеші записана «Поема Пентаура» [a], що вихваляє Рамсеса II з метою пропагандистського впливу на широкі маси людей[8].
Галерея ред.
-
Реконструкція вигляду зали, 1903 -
Зал в 1846 на літографії Девіда Робертса -
-
-
-
-
План зали
_(14750673736).jpg)
.jpg)
_-_Hypostyle_Hall_(14024123847).jpg)
Див. також ред.
Коментарі ред.
Примітки ред.
- ↑ Cultural Objects Name Authority
- ↑ Salle hypostyle - XIXe dynastie (?) - (KIU 859)
- ↑ а б в Энциклопедия «Искусство». Часть 2. Д-К (с иллюстрациями) / А. П. Горкин. — М. : РОСМЭН, 2007. — 497 с. — ISBN 978-5-353-02798-0.
- ↑ а б в Maria Cannata. Current Research in Egyptology 2006: Proceedings of the Seventh Annual Symposium. — Oxbow Books, 2007. — С. 76. — ISBN 9781785704253.
- ↑ Kathryn A. Bard. Encyclopedia of the Archaeology of Ancient Egypt. — Routledge, 2005. — С. 391. — ISBN 9781134665259.
- ↑ Tatyana Fedulova. Architecture of Ancient Egypt: Chapter 1 of Brief Guide to the History of Architectural Styles. — Progress Builders, 2014. — 14 с. — ISBN 9781311351791.
- ↑ James Henry Breasted. The battle of Kadesh : a study in the earliest known military strategy. — Chicago: The University of Chicago press, 1903. — С. 84. — 80 с.
- ↑ Синило Галина. История мировой литературы. Древний Ближний Восток. — Минск : Вышэйшая школа, 2017. — 680 с. — ISBN 5040110650.
Література ред.
- Peter J. Brand, Rosa Erika Feleg, William J. Murnane. The Great Hypostyle Hall in the Temple of Amun at Karnak. — Oriental Institute of the University of Chicago, 2018. — Т. I, Part 2: Translation and Commentary. — 490 с. — ISBN 1614910278.