Відкрити головне меню

Ва-банк 2 або Удар у відповідь (оригінальна назва — пол. Vabank II, czyli riposta) — польська кримінальна комедія 1985 року режисера Юліуша Махульського. Сиквел фільму Ва-банк.

Ва-банк 2 або Удар у відповідь Picto infobox cinema.png
пол. Vabank II, czyli riposta
Ва-банк 2.jpg
Жанр комедія
Режисер Юліуш Махульський
Сценарист Юліуш Махульський
Йоланта Хартвиг
У головних
ролях
Ян Махульський
Леонард Петрашак
Вітольд Пиркош
Яцек Хмельник
Кшиштоф Кєршновський
Оператор Єжи Лукашевич
Композитор Анджей Пржедворскі
Кінокомпанія Кіностудія Kadr
Тривалість 101 хв.
Мова польська
Країна Польща Польща
Рік 1985
IMDb ID 0090246

Зміст

СюжетРедагувати

Продовження пригод Квінто (Ян Махульський) і його друзів. Травень 1936 року. Шахрай Крамер (Леонард Петрашак), що одержав вісім років за обвинуваченням у грабежі власного банку, який насправді інсценували Квінто з товаришами, за допомоги Штиця (Броніслав Вроцлавський) тікає з в'язниці. Сховатися він може тільки у Швейцарії, де у нього ще залишилися чималі гроші. Але спочатку він хоче помститися своєму ненависному ворогові Квінто. Задум майже вдається, але насправді виявляється що Квінто, який переконався, що Крамер не залишає надії звести з ним рахунки, вирішив зіграти на випередження.

Підслухавши телефонні розмови Крамера, невичерпний на вигадки Квінто знову проводить блискучу операцію: він не тільки залишає Крамера з носом, а й організовує йому «втечу у Швейцарію». Прокинувшись вранці з будуна на швейцарській віллі, Крамер виявляє себе прикутим наручниками до начальника в'язниці, з якої він нещодавно втік. «Швейцарія» виявилася за 33 кілометри від Варшави. Хто його «розвів» Крамар здогадується лише в тюрмі, отримавши посилку швейцарського шоколаду…

У роляхРедагувати

Фільм у радянському прокатіРедагувати

У Радянському Союзі фільм транслювався з багатоголосим дубляжем кіностудії «Ленфільм», здійсненим 1986 року [1]. Серед акторів дубляжу — Вадим Яковлєв (роль Генрика Квінто), Юрій Демич (роль Крамера), Володимир Татосов та інші [2]. Режисер дубляжу — Людмила Чупиро. У варіанті для радянського кінопрокату також було зроблено російськомовні вхідні титри, а сам фільм скорочено приблизно на 10 хвилин.

НагородиРедагувати

  • Національний кінофестиваль у Гданську у 1985 році — глядацька премія.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати