Васюков Дмитро Вікторович
Васюков Дмитро Вікторович (нар. 20 жовтня 1967 року, Астана, Казахська РСР — 31 травня, 2022 року, смт. Тошківка, Сєвєродонецький район, Луганська область) — старший радіотелефоніст радіовідділення взводу ЗСУ 57-мої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Васюков Дмитро Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 20 жовтня 1967 |
| Смерть |
31 травня 2022 (54 роки) (загибель у бою) |
| Поховання | село Леськи |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Дєд» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2016-19; 2022 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Формування | 36-та ОБМП, 57-ма ОМБ |
| Війни / битви | російсько-українська війна (з 2014 року) |
Життєпис ред.
Дмитро Васюков народився 20 жовтня 1967 року у місті Цілиноград, сучасна назва Астана. У 1975 році пішов до першого класу Сальської середньої школи № 3, Ростовської області. У 1976 році сім'я Дмитра повернулася на батьківщину матері — село Леськи, Черкаський район, Черкаська область. Там він пішов до другого класу місцевої середньої школи, яку закінчив у 1985 році.
19 листопада 1985 року Дмитро був призваний на строкову службу до лав радянської армії. Служив у місті Виру, Естонська РСР. Після служби в армії вступив до середнього профтехучилища у місті Свєтлий, Калінінградської області, де здобув спеціальність матрос другого класу та працював на риболовецькому судні далекого плавання до 1991 року.
У 1991 році вступив до Черкаського профтехучилища № 20 та здобув спеціальність майстер-опоряджувальник цивільних і промислових будівель. У цивільному житті займався ремонтом житлових приміщень.
Служба у лавах ЗСУ ред.
30 червня 2016 року Дмитро Васюков за власним бажанням підписав контракт із ЗСУ і був відправлений на службу до військової частини у місті Білгород-Дністровський в артилерійську бригаду. У 2017 році Дмитро за власної ініціативи був переведений до легендарної 36-ої бригади морської піхоти, яка базується у місті Миколаїв. Пройшов традиційний іспит на право носіння берету морської піхоти та склав клятву морського піхотинця. Згодом був учасником АТО та ООС на території Донецької та Луганської областей. За військовою спеціальністю був радіотелефоніст та оператор протитанкових комплексів. Після закінчення контракту у липні 2019 року звільнений у запас.
З 2021 року працював за кордоном, зокрема у Польщі та Бельгії. У січні 2022 року Дмитро отримав складний перелом коліна та був прооперований у Польщі. На батьківщину повернувся 10 лютого, певний час пересувався за допомогою підліктевої милиці.
24 лютого 2022 року, Дмитро, незважаючи на травму коліна, виконав славетну присягу морського піхотинця «Вірний завжди» та добровільно відправився до рідної військової частини. Дмитро самотужки добрався до Миколаєва, щоб приєднатися до власних побратимів, однак його бригада вже вирушила до міста Маріуполь. Після цього повернувся додому, де йому дали направлення до міста Кропивницький, звідти у складі 57-ої ОМБр 34 батальйону відправився до міста Лисичанськ. Дмитро разом із побратимами виконував завдання по відбиванню танкових атак ворога.
Васюков Дмитро Вікторович загинув 31 травня після вогневого зіткнення з російською армією, отримавши травми несумісні з життям на окраїні смт. Тошківка Луганської області[1].
«Дмитро Вікторович потрапив до 34-го окремого батальйону 57-ї бригади у протитанковий взвод. Ми провели разом три місяці в постійних боях. Позивний — Дєд, так його всі називали. Після перших боїв Дмитро Вікторович заслужив загальну повагу, він своїм духом давав фору дуже багатьом. В одному з боїв снаряд танка перервав життя справжньому Герою! Герої не вмирають!», — з великою повагою командир протитанкового взводу 34 ОМБр Володимир Березницький.
4 червня 2022 року односельчани з усіма почестями попрощалися з героєм. Дмитро Васюков похоронений на місцевому цвинтарі у селі Леськи[2].
Вшанування пам'яті ред.
