Васильєвський Василь Григорович

Васильєвський Василь Григорович (02.02(21.01).1838–25(13). 05.1899) — російський історик-візантолог. Академік Петербурзької АН (1890; член-кореспондент 1876). Започаткував вивчення аграрної політики Візантії, її податкової системи. У своїх наукових працях показав вплив слов'янської колонізації Балканського півострова на розвиток у Візантії вільної селянської общини. Вивчав русько-візантійські відносини 10–12 ст. Опублікував низку історичних джерел, додавши до них ґрунтовні коментарі. За ініціативою В. було створено «Византийский временник» (1894) і він став одним із його редакторів. Помер у м. Флоренція (Італія).

Васильєвський Василь Григорович
Народився21 січня (2 лютого) 1838
Ilyinskoed, Любимський повіт, Ярославська губернія, Російська імперія
Помер13 (25) травня 1899 (61 рік)
Флоренція, Королівство Італія[1]
Країна Російська імперія
Діяльністьісторик, класицист, візантолог
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Галузьвізантологія[2] і історія[2]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Науковий керівникМихайло Стасюлевич
Відомі учніПлатонов Сергій Федорович
Аспіранти, докторантиAlexander Vasilievd
ЧленствоПетербурзька академія наук
Російська академія наук
Сербське вчене товариствоd
Сербська академія наук і мистецтв

Праці В., серед яких виділяється «Законодательство иконоборцев» (1878), і нині мають непересічну наукову цінність.

Примітки

ред.
  1. Васильевский Василий Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Чеська національна авторитетна база даних

Джерела та література

ред.