Василенко Петро Пантелійович

Василе́нко Петро́ Пантелі́йович (29 червня 1937, село Мартове, Печенізький район Харківської області)  — 29 листопада 2001, там само)  — поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець. Член Національної спілки письменників України (з 1990 р).

Василенко Петро Пантелійович
Народився 29 червня 1937(1937-06-29)[1]
Мартове, Печенізький район, Харківська область, Українська РСР, СРСР[1]
Помер 29 листопада 2001(2001-11-29)[1] (64 роки)
Мартове, Печенізький район, Харківська область, Україна[1]
Країна  Україна
Діяльність поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець
Alma mater Державний біотехнологічний університет (1960)
Членство Спілка радянських письменників України

Життєпис ред.

Петро Василенко народився у родині колгоспників. Батько загинув під час Другої світової війни.

У 19551960 рр. був студентом факультету економіки і організації сільськогосподарських підприємств Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.

У 1960 р. розпочав трудову діяльність на посаді плановика в радгоспі «Привілля» Троїцького району Луганської області.

З 1967 по 1972 рр. обіймав посаду головного економіста радгоспу «Мартівський». З 1993 по 1999 рр. працював заступником редактора газети «Печенізький край».

Помер 29 листопада 2001 року, похований в с. Мартове.

Пам'ять поета вшанували меморіальною дошкою, що відкрили 2 липня 2013 р. на фасаді ліцею в рідному селі поета. А 8 серпня 2015 р. в с. Печеніги відкрито пам'ятник. Іменем поета названо вулиці в с. Мартове та с. Печеніги.

Творчість ред.

Під час навчання друкувався інститутській газеті «Знання».

Автор книг:

  • «Двоколос» (1976);
  • «Моя біографія — поле» (1979);
  • «Кленове клечання» (1983);
  • «Хрещатий барвінок» (1992);
  • «Печенізьке поле» (1995).

Автор історико-краєзнавчих нарисів «Печеніги» (1976), «Мартова вітає вас» (1993), «Чугуївщина літературна» (1995). Роман «Калина і гордовина» та поема «Сказання про землю Слобідську» (2000) вийшли друком у журналі "Слобожанщина. Прозові твори «Поле бою» (2007), «Калина і гордовина» (2007) та «Поклик зозулі» (2008) були видані посмертно.

Примітки ред.

Джерела ред.