Василевський Радомир Борисович

Радоми́р Бори́сович Василе́вський (27 вересня 1930, Челябінськ, РРФСР, СРСР — 10 лютого 1998, Одеса, Україна) — радянський і український кінорежисер та кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1973)..[1]

Радомир Василевський
Зображення
Радомир Василевський на знімальному майданчику
Радомир Василевський на знімальному майданчику
Ім'я при народженні Радомир Борисович Василевський
Дата народження 27 вересня 1930(1930-09-27)
Місце народження Челябінськ, СРСР
Дата смерті 10 лютого 1998(1998-02-10) (67 років)
Місце смерті Одеса, Україна
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінорежисер, кінооператор
Кар'єра 19551998
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 0890517

Життєпис ред.

Народився 27 вересня 1930 у Челябінську. У 1954 році закінчив операторський факультет Всесоюзного Державного інституту кінематографії, майстерню професора Бориса Волчека. Його дипломна робота — короткометражні фільми «Повість про дитячу іграшку» та «Ільменський заповідник» вийшли на екран, а «Ільменський заповідник» був відзначений призом на Міжнародному фестивалі студентських робіт.[2]

Відразу ж після інституту Василевський був запрошений кінооператором на кіностудію «Молдова-фільм», де зняв перший молдавський художній фільм «Молдавські наспіви», режисера Олексія Золотницького.[2]

З 1955 року Радомир Василевський працював кінооператором-постановником Одеської кіностудії, а в 1964 дебютував як режисер-постановник. Згодом він став режисером дитячого кінематографа, дуже багато і плідно співпрацював з ленінградським письменником Радієм Погодіним, лауреатом Державної премії РРФСР ім. Н. К. Крупської та володарем Почесного диплому Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена. Практично всі їх спільні роботи відзначені Призами і нагородами на республіканських, Всесоюзних та Міжнародних кінофестивалях («Крок з даху» — на МКФ в Італії, а «Що у Сеньки було» — на МКФ у Західному Берліні — приз ЮНІСЕФ) за акторські роботи 5-, 7-, 9-річних акторів, за режисуру, за образотворчу майстерність, за комбіновані зйомки, за музику.[2]

Родина ред.

Був чотири рази одружений. Першою дружиною була Лілія Василевська, з якою вони навчалися в одному інституті. Друга дружина — виконавиця головної ролі у фільмі «Весна на Зарічній вулиці», акторка Ніна Іванова. Третя дружина — Тетяна Кукаркіна, яка після розлучення вийшла заміж за Володимира Ворошилова. Вчетверте Радомир Василевський одружився з Тетяною Піддубною. Мав двох доньок, від першого та четвертого шлюбів.[3][4]

Нагороди ред.

Фільмографія ред.

Режисер ред.

Актор ред.

Примітки ред.

  1. Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Кино: Энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с. (рос.)
  2. а б в Василевский Радомир Борисович. www.kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 жовтня 2012.  (рос.)
  3. Нина Иванова. Сайт «Люди». Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 11 жовтня 2012.  (рос.)
  4. Н. Мурга. Звезда фильма «Весна на Заречной улице» // Экспресс Газета. — 2011. — Вип. 46 (875) (жовтень). (рос.)

Джерела ред.

  • Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Кино: Энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с. (рос.)