Відкрити головне меню

Радоми́р Бори́сович Василе́вський (27 вересня 1930 — 10 лютого 1998) — український кінорежисер та кінооператор. Заслужений діяч мистецтв України.[1]

Радомир Василевський
Зображення
Радомир Василевський на знімальному майданчику
Ім'я при народженні Радомир Борисович Василевський
Дата народження 27 вересня 1930(1930-09-27)
Місце народження Челябінськ, РРФСР
Дата смерті 10 лютого 1998(1998-02-10) (67 років)
Місце смерті Одеса, Україна
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінорежисер, кінооператор
Кар'єра 19551998
Нагороди
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
IMDb ID 0890517

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 27 вересня 1930 у Челябінську. У 1954 році закінчив операторський факультет Всесоюзного Державного інституту кінематографії, майстерню професора Бориса Волчека. Його дипломна робота — короткометражні фільми «Повість про дитячу іграшку» та «Ільменський заповідник» вийшли на екран, а «Ільменський заповідник» був відзначений призом на Міжнародному фестивалі студентських робіт.[2]

Відразу ж після інституту Василевський був запрошений кінооператором на кіностудію «Молдовафільм», де зняв перший молдавський художній фільм «Молдавські наспіви», режисера Олексія Золотницького.[2]

З 1955 року Радомир Василевський працював кінооператором-постановником Одеської кіностудії, а в 1964 дебютував як режисер-постановник. Згодом він став режисером дитячого кінематографа, дуже багато і плідно співпрацював з ленінградським письменником Радієм Погодіним, лауреатом Державної премії Росії та володарем Почесного диплому Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена. Практично всі їх спільні роботи відзначені Призами і нагородами на республіканських, Всесоюзних та Міжнародних кінофестивалях («Крок з даху» — на МКФ в Італії, а «Що у Сеньки було» — на МКФ у Західному Берліні — приз ЮНІСЕФ) за акторські роботи 5-, 7-, 9-річних акторів, за режисуру, за образотворчу майстерність, за комбіновані зйомки, за музику.[2]

РодинаРедагувати

Був чотири рази одружений. Першою дружиною була Лілія Василевська, з якою вони навчалися в одному інституті. Друга дружина — виконавиця головної ролі у фільмі «Весна на Зарічній вулиці», акторка Ніна Іванова. Третя дружина — Тетяна Кукаркіна, яка після розлучення вийшла заміж за Володимира Ворошилова. Вчетверте Радомир Василевський одружився з Тетяною Піддубною. Мав двох доньок, від першого та четвертого шлюбів.[3][4]

НагородиРедагувати

ФільмографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Кино: Энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с. (рос.)
  2. а б в Василевский Радомир Борисович. www.kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 11 жовтня 2012.  (рос.)
  3. Нина Иванова. Сайт «Люди». Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 11 жовтня 2012.  (рос.)
  4. Н. Мурга. Звезда фильма «Весна на Заречной улице» // Экспресс Газета. — 2011. — Вип. 46 (875) (жовтень). (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. Кино: Энциклопедический словарь. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с. (рос.)