Вікіпедія

Варіативний шрифт

файл шрифту, який може зберігати неперервний діапазон варіантів дизайну

Варіативний шрифт[2][3] (англ. Variable Font або Variable Type, VF) — файл шрифту, який може зберігати неперервний діапазон варіантів дизайну, наприклад, цілу гарнітуру (сімейство шрифтів) з нескінченною кількістю шрифтів, доступних для вибірки[4].

«Простір дизайну» варіативного шрифту Recursive Sans & Mono[1], зображений як розгортки двох кубів.

Технологія варіативних шрифтів виникла у варіаціях шрифтів Apple TrueType GX[en]. Її адаптовано до OpenType як варіативні шрифти OpenType (англ. OpenType variable font, OTVF) у версії 1.8 специфікації OpenType[5][6][7]. У вересні 2016 року технологію анонсували Adobe, Apple, Google і Microsoft. Стандартизація такої функції в OpenType відкрила шлях для підтримки багатьох програмних платформ[5][8][9][10].

Технологія ред.

Варіативні шрифти OpenType — це адаптація варіацій шрифту Apple TrueType GX до OpenType з інтеграцією в ключові аспекти формату OpenType, зокрема в таблиці макету OpenType і формати контурів гліфів TrueType і CFF. Він також перевершує TrueType GX, забезпечуючи кращу взаємодію як між різними шрифтами, так і між варіативними шрифтами та специфікаціями форматування шрифтів, такими як ті, що містяться в каскадних таблицях стилів. Технологія дозволяє програмному забезпеченню отримувати доступ до будь-якого зразка дизайну з неперервного діапазону дизайнів, визначених у шрифті. Коли вибрано певний примірник дизайну, контури гліфів або інші значення для нього обчислюються під час обробки даних шрифту в процесі компонування та растеризації тексту.

Технологія використовує механізми інтерполяції та екстраполяції, підтримувані в інструментах розробки шрифтів, які дизайнери шрифтів використовують протягом багатьох років[11]. У цій парадигмі дизайнер шрифтів створює варіативний дизайн, але потім вибирає конкретні примірники для створення статичних незмінних шрифтів, які постачаються клієнтам. Однак у випадку варіативних шрифтів, шрифт, створений дизайнером, має вбудовану варіативність, а механізми інтерполяції тепер можуть бути вбудовані в операційні системи та веб-браузери чи інші програми, отже, конкретні примірники дизайну вибираються під час використання.

Одна з ключових переваг цієї технології полягає в тому, що вона може значно зменшити сукупний обсяг даних шрифту, коли використовується кілька стилів. В інтернеті це дозволить сайту використовувати більше стилів шрифтів і водночас скоротити час завантаження сторінки. Ще одна перевага — доступність неперервного діапазону варіацій стилю, що може бути корисним для адаптивного дизайну.

Цю технологію порівнювали з технологією кількох головних шрифтів[en] (англ. Multiple master fonts, MM-шрифтів) компанії Adobe, також з 1990-х років, яка використовувала генерування дизайнів шрифтів «на льоту» з головних файлів шляхом інтерполяції та екстраполяції[12][13][14][15]. Однак за технологією кількох головних шрифтів користувач мав створити окремий «примірник» шрифту з певними значеннями параметрів, перш ніж його можна було використовувати, тоді як для варіативних шрифтів OpenType це не потрібно: іменовані або довільні екземпляри дизайну можна вибирати та використовувати на вимогу.

Впровадження ред.

Операційні системи ред.

У Windows 10 версії 1709 Microsoft представила перший варіативний шрифт у Windows: шрифт «Bahnschrift», який є оцифрованим DIN 1451[en][16][17].

FreeType, програма відтворення шрифтів, яка використовується в більшості Unix-подібних систем, включно з Linux, отримала підтримку змінних шрифтів у травні 2017 року (FreeType 2.8)[18].

Редактори ред.

Adobe Creative Cloud версії 2018, випущена 18 жовтня 2017 року, має підтримку варіативних шрифтів у Photoshop[19] та Illustrator[20] і включає варіативні версії шрифтів Acumin, Minion[en], Myriad[en], Source Code[en], Source Sans[en] і Source Serif[en].

У Creative Cloud 2020 додано підтримку варіативних шрифтів для InDesign[21].

Починаючи з версії 59 підтримка варіативних шрифтів з'явилася в Sketch[22].

В Inkscape версії 1.0 додано підтримку варіативних шрифтів[23].

У LibreOffice версії 7.5 додано підтримку варіативних шрифтів[24].

Вебоглядачі ред.

У вебоглядачах варіативні шрифти керуються за допомогою відомих параметрів, таких як вага, і елемента керування font-variation-settings. Історію підтримки наведено на сторінках MDN про властивість CSS[4].

Примітки ред.

  1. ↑ Type, Arrow. Recursive Sans & Mono. recursive.design (англ.). Процитовано 27 червня 2021.
  2. ↑ Варіативні шрифти і природні форми: тренди дизайну логотипів від Logolounge. Telegraf — журнал дизайнерів. Процитовано 28 серпня 2023.
  3. ↑ Створюйте власні стилі шрифту просто на ходу. Adobe. 23 липня 2022.
  4. ↑ а б Variable fonts guide - CSS: Cascading Style Sheets. MDN.
  5. ↑ а б Introducing OpenType Font Variations. www.microsoft.com.
  6. ↑ Phinney, Thomas (February 2017). Variable Fonts Are the Next Generation. Communication Arts. Процитовано 20 вересня 2017.
  7. ↑ Phinney, Thomas (14 вересня 2016). The Lesson of Color Fonts for Variable Fonts. thomasphinney.com. Процитовано 20 вересня 2017.
  8. ↑ CSS Fonts Module Level 4. drafts.csswg.org.
  9. ↑ Nieskens, Roel. Variable Fonts: the Future of (Web) Type. Typographica. Процитовано 31 жовтня 2016.
  10. ↑ Hudson, John. Introducing OpenType Variable Fonts. Medium. Tiro Typeworks. Процитовано 31 жовтня 2016.
  11. ↑ Griscti, Jessica. Jess Loves Interpolation. Alphabettes. Процитовано 15 травня 2016.
  12. ↑ Designing Multiple Master Typefaces (PDF). San José: Adobe Systems. 1997. Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2005. Процитовано 20 вересня 2017.
  13. ↑ Riggs, Tamye. The Adobe Originals Silver Anniversary Story. Typekit blog. Adobe. Процитовано 2 липня 2015.
  14. ↑ The Adobe Originals Silver Anniversary Story: Expanding the Originals. Typekit. Adobe Systems. Процитовано 8 січня 2016.
  15. ↑ Phinney, Thomas (18 березня 2010). Font Remix Tools (RMX) and Multiple Master Fonts in type design. Phinney. Процитовано 4 липня 2015.
  16. ↑ Introducing the Bahnschrift font. Windows Blog. Microsoft. 23 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
  17. ↑ Protalinski, Emil (23 серпня 2017). Microsoft releases new Windows 10 preview with shell, Edge, and input improvements. VentureBeat. Процитовано 28 серпня 2017.
  18. ↑ FreeType 2.8 Completes OpenType Variation Fonts Support - Phoronix. www.phoronix.com.
  19. ↑ New features summary | October 2017 release of Photoshop CC. Процитовано 19 жовтня 2017.
  20. ↑ New features summary | October 2017 release of Illustrator CC. Процитовано 19 жовтня 2017.
  21. ↑ What's New with InDesign 2020? | CreativePro Network. 4 листопада 2019.
  22. ↑ Variable Fonts, improved OpenType support, and a new Data plugin — What’s new in Sketch?. Sketch (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  23. ↑ Introducing Inkscape 1.0. inkscape.org. Процитовано 1 липня 2020.
  24. ↑ LibreOffice 7.5: Release Notes. The Document Foundation's Wiki. Процитовано 3 лютого 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Варіативний_шрифт&oldid=40625517