Джордж Ван-Бісбрук

Джордж Ван-Бі́сбрук (нід. Georges-Achille Van Biesbroeck; 21 січня 1880 — 23 лютого 1974) — бельгійський та американський астроном.

Джордж Ван-Бісбрук
Народився	21 січня 1880(1880-01-21) Гент, Бельгія
Помер	23 лютого 1974(1974-02-23) (94 роки) Тусон, Аризона, США
Країна	США  Бельгія
Діяльність	астроном
Alma mater	Гентський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Чиказький університет
Посада	професор
Науковий керівник	Карл Шварцшильд
Батько	Louis Pierre Van Biesbroeckd
Нагороди	Valz Prized медаль Джеймса Крейга Вотсона (1957) член Королівського астрономічного товаристваd (1924)
Джордж Ван-Бісбрук у Вікісховищі

Біографія

Народився у Генті (Бельгія). У 1902 закінчив Гентський університет за інженерним фахом. Працюючи дорожнім інженером, займався також астрономією, проводив спостереження подвійних і змінних зірок в обсерваторії в Укклі. Потім два роки вивчав астрономію в Гейдельбергській і Потсдамській обсерваторіях під керівництвом М. Вольфа і К. Шварцшильда. У 1908—17 рр. працював в обсерваторії в Укклі. У 1917 переїхав до США і до 1945 працював в Єркській обсерваторії Чиказького університету (з 1923 професор практичної астрономії). Пішовши у відставку в званні почесного професора університету Чикаго, не залишив занять астрономією, спостерігав на інструментах Єркської обсерваторії, з 1963 був консультантом в місячно-планетній лабораторії університету Аризони, спостерігав на інструментах обсерваторій цього університету і на 84-дюймовому телескопі обсерваторії Кітт-Пік.

Основні роботи відносяться до наглядової і теоретичної астрономії. Впродовж 60 років безперервно проводив вимірювання подвійних зірок на двох великих рефракторах Єркської обсерваторії, найвідповідніших для візуальних спостережень таких об'єктів; виконав тисячі вимірювань відносних положень компонентів з нитяним мікрометром. Ці ряди спостережень особливо цінні для визначення орбіт і мас компонентів. Спостерігав також комети, малі планети, супутники планет (визначав точні положення по фотографіях). Відкрив три нові комети, одну з них періодичну (12,4 роки), і 11 добре спостережуваних астероїдів, а також декілька зірок дуже низької світимості в околицях Сонця. Одна з них, супутник зірки BD+4 4048 названа зіркою ван Бісбрука.

Брав участь у кількох експедиціях для визначення точного положення зірок поблизу диска Сонця під час повних сонячних затемнень з метою перевірки загальної теорії відносності в Бразилії (1947), Кореї (1948) і Судані (1952). Брав участь в експедиціях з вибору місця для будівництва обсерваторій у Західному Техасі (обсерваторія Мак-Доналд, 1930-ті роки) і в Конго (1949—1950).

Член низки астрономічних товариств. Премії Національного географічного товариства США (1952), імені Вотсона Національної АН США (1958). У 1973 році Центр Міжнародного астрономічного союзу з дослідження малих планет ухвалив рішення назвати малу планету 1781 ім'ям Ван-Бісбрука. Кратер Ван Бісбрук на видимому боці Місяця у 1976 році названо на честь науковця.

Див. також

• Премія Джорджа Ван Бісбрука

Джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Астрономы. Биографический справочник. отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)