Вальтер фон Больтенштерн
Вальтер Гуго Туров фон Больтенштерн (нім. Walter Hugo Thurow von Boltenstern; 26 листопада 1889, Бреслау, Німецька імперія — 19 січня 1952, табір для військовополонених 5110/48 Войково, Івановська область, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Вальтер фон Больтенштерн | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Walter von Boltenstern | ||||||||||||||||||
Народився | 26 листопада 1889 Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький Райх | |||||||||||||||||
Помер | 19 січня 1952 (62 роки) Chernzyd, Q19837551?, Lezhnevsky Districtd, Івановська область, РРФСР, СРСР | |||||||||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна, Siege of Namurd, Мазурська битва, Лодзька битва і Друга світова війна | |||||||||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
Біографія
ред.Представник знатного прусського роду. Син торговця Гуго фон Больтенштерна і його дружини Марії, уродженої Мюллер. 14 березня 1910 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — командир 71-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 липня 1940 по 20 вересня 1941 року — командир 29-ї моторизованої дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. З 20 січня 1942 року — командир дивізії №179 (з 20 квітня 1942 року — 179-ї запасної моторизованої, з 5 квітня 1943 року — запасної танкової №179, з 1 серпня 1943 року — 179-ї резервної танкової дивізії). Після розформування дивізії 1 травня 1944 року відряджений в Імперський військовий суд. 10 травня відправлений в резерв. 3 червня відряджений в групу армій «Північна Україна», проте не отримав призначення і 12 серпня повернувся в резерв. 31 січня 1945 року звільнений у відставку. В травні 1945 року заарештований радянськими окупаційними військами. Помер в таборі.
Звання
ред.- Фанен-юнкер (14 березня 1910)
- Фенріх (16 листопада 1910)
- Лейтенант (18 серпня 1911; патент від 18 серпня 1915)
- Оберлейтенант (18 серпня 1915)
- Гауптман без патенту (20 вересня 1918)
- 1 лютого 1922 року отримав патент від 20 вересня 1918 року.
- Майор (1 лютого 1932)
- Оберстлейтенант (1 жовтня 1934)
- Оберст (20 квітня 1937)
- Генерал-майор (14 серпня 1940)
- Генерал-лейтенант (15 липня 1942)
Нагороди
ред.- Залізний хрест
- 2-го класу (3 жовтня 1914)
- 1-го класу (15 березня 1915)
- Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (26 листопада 1916)
- Ганзейський Хрест (Гамбург; 14 квітня 1918)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (28 жовтня 1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (24 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (24 вересня 1939)
- 1-го класу (2 жовтня 1939)
- Орден Корони Італії, командорський хрест (27 серпня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (13 серпня 1941) — вручений генералом танкових військ Йоахімом Лемельзеном.
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Література
ред.- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 156
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena, 2. Auflage 2007, S. 233, ISBN 978-3-938845-17-2
Посилання
ред.- Біографія. [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]