Вальтер Мьорс

(Перенаправлено з Вальтер Мерс)

Вальтер Мьорс (Морз, Моерс; нім. Walter Moers; 24 травня 1957(19570524), Менхенгладбах) — німецький письменник, автор коміксів і художник-ілюстратор.

Вальтер Мьорс
нім. Walter Moers
Народився 24 травня 1957(1957-05-24) (62 роки)
Менхенгладбах, Північний Рейн — Вестфалія, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність письменник, автор коміксів, художник-ілюстратор
Мова творів німецька[1]
Magnum opus 13½ життів капітана на ім'я Синій Ведмідь і Q56607450?
Нагороди

CMNS: Вальтер Мьорс на Вікісховищі

ЖиттяРедагувати

Після школи Вальтер Мьорс підробляв випадковими роботами, потім працював практикантом у сфері торгівлі. В той час він сам вчився малювати.

Вальтер Мьорс не любить давати інтерв'ю і дуже рідко дозволяє себе фотографувати, що останнім часом виправдано: після публікації книги Мьорса «Адольф, Нацистська Свиня», яка висміювала Адольфа Гітлера, праворадикали посилають Мьорсу листи з погрозами.

ТворчістьРедагувати

Історії для дітейРедагувати

Перша історія про Капітана Блаубера (нім. Käpt’n BlaubärKäpt'n Blaubär, дослівно «Капітан Синій Ведмідь») вийшла в 1988 році і знайшла своє продовження в мультфільмах, книгах для дітей та аудіоспектаклях. Інший персонаж Мьорса, відомий дітям з книг та мультфільмів — це всезнаючий геній Шимаускі (нім. SchimauskiSchimauski), який знаходить відповіді на всі можливі і неможливі питання. Шимаускі, на цей раз під ім'ям Професора Доктора Абдула Нахтігаллера (по-російськи «Соловйова»), і капітан Блаубер фігурують і в книгах про вигадану країну Цамонію (нім. ZamonienZamonien), які вже розраховані на дорослих.

КоміксиРедагувати

Мьорс публікує свої роботи з 1984 року. Першу популярність йому принесли комікси, що відрізняються іронією і свідомим порушенням політкоректності. З останніх коміксів Мьорса можна назвати серію коміксів про Дедмена, супергероя-мерця, опубліковану в журналі «Титанік» у 2001-2002 роках.

Найбільш відомі з його героїв:

  • Маленький Негідник (букв. маленька дупа) — не по роках розумний і зухвалий хлопчисько, який дорослих ні в що не ставить.
  • Старий Мішок — невиліковно хворий пенсіонер в кріслі-колясці, який саркастично коментує навколишню дійсність.
  • Адольф, Нацистська Свинясатирична робота, переносить Адольфа Гітлера в сучасний світ, де він постає досить жалюгідною постаттю.
  • Фьоніг (нім. FönigFönig, від König — король) — герой однойменної казки для дорослих про війну і мир, мінет і кунілінгус.

Цамонійські романиРедагувати

Романи, дія яких розгортається у вигаданому світі Цамонія. На сьогоднішній день у циклі цамонійських романів 5 книг.

«13½ життів капітана на ім'я Синій Ведмідь»Редагувати

У 1999 році вийшов у світ перший роман із серії, місцем дії якої став вигаданий світ Цамонія: «13 з половиною життів капітана Синій Ведмідь». Але цей Синій Ведмідь має мало спільного з героєм дитячої передачі, дідусем-ведмедем, який розповідає небилиці онукам. У романі Синій Ведмідь молодий і звертається до читача-дорослого з тонким почуттям гумору. Особливе місце в романі займає казковий світ Цамонія, батьківщина незліченних чудовиськ і геніальних вчених. У книзі надрукована детальна карта Цамонії, за якою читач може простежити подорожі головного героя. Цей складний світ, сповнений іронії й сатиричних перехресних посилань, став основою подальших цамонійських романів. Книга рясніє ілюстраціями, всі вони, як майже у всіх книгах Вальтера Мьорса, — малюнки автора.

«Ензель і Крета»Редагувати

У другому цамонійському романі автором виступає дракон Хільдегунст фон Мютенметц, а сам Вальтер Мьорс ніби відіграє роль перекладача з цамонійської на німецьку. Як читач здогадується з назви, книга — пародія на відому німецьку казку «Хензель і Гретель» про двох дітей, які заблукали в лісі. Капітан Синій Ведмідь з'являється лише епізодично, а сама казка, заявлена в назві, починаючись цілком впізнавано, незабаром вже ні на що не схожа.

«Румо і чудеса у темряві»Редагувати

У третій книзі цієї серії, «Румо і чудеса у темряві» (нім. Rumo & Die Wunder im DunkelnRumo & Die Wunder im Dunkeln), є досить жорстокі епізоди. Наприклад, персонажі-циклопи харчуються різноманітними істотами, що населяють Цамонію, причому що вертлявіша жертва, то краще. Циклопи пожирають жертву живцем. Так і фехтувальні дуелі, битви і знаряддя катування описуються доволі кровожерливо.

«Місто мрійливих книг»Редагувати

У 2004 році вийшла четверта за рахунком книга, «Місто мрійливих книг», з Хільдегунстом (фон) Мютенметцем (Міфорізом) в ролі автора. В кінці книги Вальтер Мьорс просить у читачів поради про те, яку книгу йому «перекласти» наступною: продовження пригод Мютенметца (Міфоріза) в катакомбах Буххайма (Книгорода) чи нову історію про його пригоди в місті-цвинтарі Дуллсгарді. За цю книгу Вальтер Мьорс отримав нагороду міста Вецлар за кращий фантастичний твір.

«Майстер жах»Редагувати

Назва роману по-німецьки — «Der Schrecksenmeister» — гра слів (переставлені літери в Schreckensmeister). П'ятий том Цамонійських романів вийшов у серпні 2007 року. Це нібито теж книга Мютенметца, перекладена Мьорсом з цамонійського.

«Лабіринт мрійливих книг»Редагувати

5 жовтня 2011 вийшла шоста книга цамонійських романів - «Лабіринт мрійливих книг». Це продовження книги «Місто мрійливих книг». Сюжет роману розгортається в Книгомісті, куди через 200 років повертається головний герой книги «Місто мрійливих книг» Хільдегунст (фон) Мютенметц (Міфоріз). Судячи з усього, це всього лиш перша частина книги, так оскільки сюжет залишається незавершеним. Про вихід другої книги автор наразі нічого не повідомляв.

Стиль цамонійських романівРедагувати

Особливу привабливість цамонійських романів створюють гра слів, натяки, інтертекстуальні посилання і анаграми. Уважному читачеві відкриється безліч анаграм імен видатних поетів і письменників (наприклад, анаграма імені Гете: Johann Wolfgang von Goethe → Ojhann Golgo van Fontheweg). Більшість віршів у книзі «Місто мрійливих книг» — це змінені вірші великих авторів, відомі освіченим німецьким читачам.

Використовується і безліч візуальних прийомів. Багато імен і назв цікаві тим, як вони написані. Часто застосовуються друкарські засоби, такі як різні кеглі і розміри шрифтів.

БібліографіяРедагувати

Книги для дітейРедагувати

  • Метод Шимаускі (нім. Die Schimauski-Methode), 1987
  • Капітан Блаубер (нім. Käpt’n Blaubär), 1999

Сатиричні коміксиРедагувати

  • Клерикали (нім. Die Klerikalen), 1985
  • Ага! (нім. Aha!), 1985
  • Гей! (нім. Hey!), 1986, ISBN 3-8218-1827-1
  • Світ свиней (нім. Schweinewelt), 1987
  • Сердечні вітання (нім. Herzlichen Glückwunsch), 1988, ISBN 3-8218-1831-X
  • Від усього серця (нім. Von ganzem Herzen), 1989
  • Ух! (нім. Huhu!), 1989
  • Маленький Негідник (нім. Kleines Arschloch), 1990, ISBN 3-8218-3000-X
  • Маленький Негідник повертається (нім. Das kleine Arschloch kehrt zurück), 1991, ISBN 3-8218-2999-0
  • Прекрасні історії (нім. Schöne Geschichten), 1991
  • Живіть краще з маленьким Негідником (нім. Schöner leben mit dem kleinen Arschloch), 1992
  • Ми потрапили, Марія! (нім. Es ist ein Arschloch, Maria!), 1992
  • Старий мішок, маленький Негідник та інші вищі прояви капіталізму (нім. Der alte Sack, ein kleines Arschloch und andere Höhepunkte des Kapitalismus), 1993, ISBN 3-8218-2987-7
  • Негідник у маслі (нім. Arschloch in Öl), 1993
  • Ну ти й сволота, синку (нім. Du bist ein Arschloch, mein Sohn), 1995
  • Секс і насильство (нім. Sex und Gewalt), 1995
  • Коли пінгвін грюкне двічі (нім. Wenn der Pinguin zweimal klopft), 1997
  • Адольф (нім. Adolf), 1998
  • Вологі мрії (нім. Feuchte Träume), 1999
  • Адольф, частина 2 (нім. Adolf, Teil 2), 1999
  • Гомо-комікси (нім. Schwulxx-Comix) (з Ральфом Кенігом), 2000
  • Безсоромність! (нім. Schamlos!) (з додатковими матеріалами), 2001
  • Адольф, псих (нім. Adolf, Der Bonker) (з кліпом на DVD, вкл. англійську та французьку версії пісні «нім. Ich hock in meinem Bonker», співає Томас Пигор), 2006, ISBN 3-492-04646-0

Ілюстровані віршіРедагувати

  • Звір (нім. Das Tier), ілюстрована історія, 1987

Ілюстрована прозаРедагувати

СинглРедагувати

  • 2006: нім. Adolf — Ich hock' in meinem Bonker. Виконує Томас Пігор (Thomas Pigor) — зайняв 54 місце

СценаріїРедагувати

  • Маленький засранець (нім. Kleines Arschloch) (фільм), сценарій і тексти пісень, 1997, ISBN 3-8218-2960-5
  • Капітан Блаубер (нім. Käpt’n Blaubär) (фільм), сценарій, 1999, ISBN 3-8218-2957-5
  • Маленький Засранець і Старий Мішок — Помирати хреново, сценарій, 2006

Цікаві фактиРедагувати

Німецька рок-група Blind Guardian написала пісню «This Will Never End» за мотивами книги «Божевільна подорож в ночі».

ПриміткиРедагувати

  1. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ПосиланняРедагувати