Відкрити головне меню

Олександр Васильович Вакульский (28 серпня 192231 липня 1990) — майор Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Вакульський Олександр Васильович
Народження 28 серпня 1922(1922-08-28)
Калтиманово, Іглінський район, Росія
Смерть 31 липня 1990(1990-07-31) (67 років)
Ізмаїл, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня

БіографіяРедагувати

Олександр Вакульський народився 28 серпня 1922 рокув селі Калтиманово (нині — Іглінського району Башкортостану). Закінчив дев'ять класів школи, працював токарем на Уфимському моторобудівному заводі, одночасно навчався в Уфимському аероклубі. У квітні 1941 року Вакульський призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію Уфимським міським військовим комісаріатом. Закінчив військову авіаційну школу пілотів у Тамбові. З червня 1943 року — на фронтах Другої світової війни. До квітня 1945 року капітан Олександр Вакульський командував ескадрильєю 949-го штурмового авіаполку 211-ї штурмової авіадивізії 3-ї повітряної армії 3-го Білоруського фронту[1].

До квітня 1945 року Вакульський здійснив 95 бойових вильотів, з них 77 — водив групи з 2-15 літаків на розвідку і штурмовку скупчень техніки і живої сили противника. На своєму штурмовику особисто знищив близько 280 ворожих солдатів і офіцерів, 55 автомашин, 16 возів, 9 артилерійських знарядь, 5 танків, 12 батарей зенітної артилерії, 5 мінометних батарей, 2 склади з боєприпасами і 3 — з пальним, 7 залізничних ешелонів, 3 цистерни з паливом. Брав участь у 17 повітряних боях, в ході яких його стрілок збив 1 німецький літак. Тільки з 19 березня по квітень ескадрилья Вакульського вчинила 97 бойових вильотів, не зазнаючи при цьому втрат.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року капітан Олександр Вакульский удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 7469.

У 1946 році в званні майора Вакульський звільнений у запас. Закінчив школу вищої льотної підготовки, після чого працював у цивільному повітряному флоті. Проживав в місті Ізмаїл Одеської області, помер 31 липня 1990 року.

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня і одним — 2-го ступеня, а також низкою медалей.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Дриго С. В. За подвигом — подвиг. Калининградское кн.изд.,1984.
  • Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984.
  • Подвиги Героев Советского Союза. М., 1981.
  • Славные сыны Башкирии. Книга 3. Уфа, 1968.