Ваката (книгознавство)
Вака́та[1][2], вака́т[3], рідше вока́та[4] (від лат. vacat — є вільним, пустує[5]; фр. vacant — порожній, вільний) — елемент книги, чиста сторінка, що не містить ні тексту, ні ілюстрацій.[6]
Вакату використовують з композиційно-ритмічною метою у видавничому оформленні для відокремлення розділів, окремих творів у збірнику, альманаху тощо. Інколи вакат це зворот титульного аркуша або шмуцтитулу.
Примітки
ред.- ↑ Ваката // Словник сучасних поліграфічних термінів: книга редактора / укладач В. І. Шпак. — Київ: ДП «Експрес-об'ява», 2019. — С. 15.
- ↑ Ваката // Словник книгознавчих термінів / уклад.: В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко; Книжк. палата України. — Київ: Аратта, 2003. — С. 29.
- ↑ Вакат // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Вакат (воката) // Книгознавство. Термінологічний словник (редакційно-видавнича справа, журналістика, поліграфія, видавничий бізнес, інформаційно-бібліотечна діяльність): навч. видання / за загал, ред. В. О. Жадька. — Київ: ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. — С. 31.
- ↑ Вакат // Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
- ↑ Ваката // Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua.
Джерела
ред.- Ваката // Словник сучасних поліграфічних термінів: книга редактора / укладач В. І. Шпак. — Київ: ДП «Експрес-об'ява», 2019. — С. 15.
- Ваката // Словник книгознавчих термінів / уклад.: В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко; Книжк. палата України. — Київ: Аратта, 2003. — С. 29.
- Вакат (воката) // Книгознавство. Термінологічний словник (редакційно-видавнича справа, журналістика, поліграфія, видавничий бізнес, інформаційно-бібліотечна діяльність): навч. видання / за загал, ред. В. О. Жадька. — Київ: ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. — С. 31.
- Ваката // Реклама и полиграфия: опыт словаря-справочника. Стефанов С. И. — М.: Гелла-принт, 2004.
