Вікіпедія

Вадатурський Олексій Опанасович

український підприємець
(Перенаправлено з Вадатурський Олексій)
Див. також: Вадатурково

Олексій Опанасович Вадатурський (8 вересня 1947(1947-09-08), Бендзари, Одеська область — 31 липня 2022(2022-07-31), Миколаїв, Миколаївська область) — український агропідприємець. Герой України, засновник сільськогосподарського підприємства «Нібулон», меценат, віцепрезидент Української зернової асоціації (з лютого 2005 року)[2].

Вадатурський Олексій Опанасович
Народився8 вересня 1947(1947-09-08)
Бендзари, Балтський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Помер31 липня 2022(2022-07-31) (74 роки)
Миколаїв, Миколаївська область, Україна
·вибух[1]
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьпідприємець
Alma materОдеський національний технологічний університет
ДітиВадатурський Андрій Олексійович
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Життєпис

ред.

Олексій Вадатурський народився в сім'ї колгоспника. У 1971 році закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості імені М.В. Ломоносова за спеціальністю «Автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів» (інженер-електромеханік)[3].

Трудову діяльність розпочав на Трикратському комбінаті хлібопродуктів головним енергетиком, потім працював головним інженером.

У 1980—1993 роках — начальник виробничого відділу, заступник начальника Миколаївського обласного управління хлібопродуктів.

З 1991 року — незмінний генеральний директор агрохолдингу «Нібулон» з вирощування сільськогосподарських культур із застосуванням закордонних технологій і високопродуктивної імпортної техніки, розвитку племінного тваринництва та будівництва суден[4].

У 2012 році журнал «Фокус» зачислив бізнесмена до «топ 20-ти найуспішніших аграріїв України», де він разом із сином-компаньйоном Андрієм Вадатурським посів дванадцяте місце (земельний банк — 80 000 га)[5].

У 2018 році увійшов до переліку представників агробізнесу, щодо яких запроваджуються російські санкції.[6]

У рейтингу журналу «НВ» «топ-100 найбагатших українців», опублікованому в жовтні 2019 року, його статки оцінено у $474 млн (зменшення на 14 % порівняно з 2018 роком); це 14 місце рейтингу[7].

У червні 2020 року, Forbes Україна помістив Вадатурського на 15 місце у рейтингу найбагатших українців, оцінивши його капітал в 450 млн доларів[8].

31 липня 2022 року Олексій Вадатурський загинув під час російського обстрілу м. Миколаєва[9]. Разом з ним загинула і його дружина Раїса Михайлівна Вадатурська[10]. В Офісі Президента України заявили, що це навмисне вбивство, один з актів тероризму Росії в Україні[11][12].

Родина та особисте життя

ред.

Був одружений з Раїсою Михайлівною Вадатурською. Син — співвласник компанії «НІБУЛОН», народний депутат України VIII скликання Андрій Вадатурський.

Пам'ять

ред.

Книга

ред.

У грудні 2023 року пам’яті Олексія Вадатурського презентована книга «Хлібний капітан України» (автори: Михайло Маслій, Петро Гадз). Книга містить добірку спогадів колег, друзів, партнерів, державних діячів, перших осіб держави, вражень від особистого спілкування, партнерства у бізнесі та взаємодії у громадському житті [13].

Топоніміка

ред.

За результатами опитування КУ ММР «Агенція розвитку Миколаєва» щодо перейменування вулиць міста на честь видатних діячів Миколаєва та України пропозиція назвати миколаївський топонім ім'ям Олексія Вадатурського увійшла до ТОП-10 найпопулярніших відповідей серед респондентів[14].

Нагороди

ред.
  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (15 листопада 2007) — за визначний особистий внесок у зміцнення потенціалу агропромислового комплексу, організацію та забезпечення досягнення стабільно високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, розвиток соціальної сфери[15]
  • Державна премія України в галузі архітектури (2008) — за архітектуру перевантажувального терміналу сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» у місті Миколаєві (у складі колективу)[16]
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (4 грудня 2001) — за значний особистий внесок у підвищення ефективності аграрного сектору економіки та з нагоди 10-річчя від дня створення спільного українсько-угорсько-англійського сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (м. Миколаїв)[17]
  • 6 липня 2012 року Олексій Вадатурський став номінантом Всесвітньої продовольчої премії[18].
  • Переможець загальнонаціональної програми «Людина року» - у номінації «Аграрій року» (2005).
  • Звання почесного доктора Одеської національної академії харчових технологій від 6 листопада 2012 року – за вагомий особистий внесок у розвиток навчального закладу, в тому числі і в частині підготовки кадрів висококваліфікованих фахівців для зернопереробної промисловості[19].
  • «Людина року на водному транспорті» (2012, 2016-2019) – за результатами «Національного морського рейтингу України»[20][21][22][23].
  • Нагорода на честь Вільгельма Телля (1 серпня 2017) – вручена Послом Швейцарії в Україні та Республіці Молдова Гійомом Шойрером (2015-2019) за великий внесок у розбудову України, а також у зміцнення відносин між Україною і Швейцарією[24].
  • Звання Городянин року Загальноміської програми «Людина року. Городянин року» Миколаєва – у номінаціях «Підприємництво» (2002), «Благодійність» (2004), «Людина року» (2005 та 2007), «Меценат року» (2006), «Інвестиційно-інноваційний проект року» (2009), «Допомога українській армії» (2014)[25].
  • Герой року 2020 за підсумками 22-ї Загальноміської програми «Людина року. Городянин року» Миколаєва – за значний внесок в охорону здоров’я міської громади в період подолання пандемії коронавірусу[26].
  • Звання (9 вересня 2021) – присвоєне рішенням Миколаївської міської ради від 09 вересня 2021 року № 9/1 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Миколаєва»[27].
  • Спеціальна премія «За безпрецедентний особистий внесок у відродження та розвиток українського судноплавства та річкового флоту» (посмертно) - присуджена одностайним рішенням Вищої Академічної Ради загальнонаціональної програми «Людина року»[28][29].

Вшанування пам'яті

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://twitter.com/nexta_tv/status/1553741403989151747
  2. ↑ «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С».
  3. ↑ Кафедра Автоматизації Технологічних Процесів і Робототехнічних Систем
  4. ↑ Верф «Нібулон» одночасно будує п'ять суден. МИКОЛАЇВ — МІСТО КОРАБЕЛІВ (укр.). 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  5. ↑ 20 самых успешных аграриев Украины. Рейтинг Фокуса. «Фокус». 15.06.2012. Архів оригіналу за 22.09.2012. Процитовано 14.09.2019.
  6. ↑ Названы предприятия АПК, попавшие под российские санкции. Latifundist.com (укр.). 1 листопада 2018. Процитовано 6 вересня 2022.
  7. ↑ Золота сотня. Топ-100 найбагатших українців — рейтинг НВ і Dragon Capital. nv.ua. Процитовано 30 листопада 2019.
  8. ↑ zaxid.net. Петро Порошенко увійшов до трійки найбагатших українців. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  9. ↑ Під обстрілами окупантів загинув Герой України і відомий бізнесмен. konkurent.ua (укр.). Процитовано 1 серпня 2022.
  10. ↑ Під час обстрілу Миколаєва загинув Герой України та бізнесмен Олексій Вадатурський. rbc.ua (рос.). Процитовано 31 липня 2022.
  11. ↑ У Офісі Президента заявили, що бізнесмен Вадатурський був конкретною ціллю: його сплановано вбили. rubryka.com. 31 липня 2022.
  12. ↑ У Миколаєві показали будинок загиблого Вадатурського, зруйнований ракетами РФ (фото). obozrevatel.com. 31 липня 2022.
  13. ↑ Присвячена Олексію Вадатурському: у Києві відбулась презентація книги “Хлібний капітан України”
  14. ↑ На честь кого миколаївці бачать нові вулиці в місті, - ФОТО
  15. ↑ Указ Президента України № 1098/2007 від 15 листопада 2007 року «Про присвоєння Олексію Вадатурському звання Герой України». Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 8 вересня 2012.
  16. ↑ Указ Президента України № 569/2008 від 18 червня 2008 року «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2008 року». Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 8 вересня 2012.
  17. ↑ Постанова КМУ від 4 грудня 2001 р. № 1630 «Про нагородження Вадатурського О. О. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  18. ↑ Олексій Вадатурський — номінант на Всесвітню продовольчу премію. nibulon.com. 6 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  19. ↑ Почесні доктори і професори ОНТУ
  20. ↑ Национальный морской рейтинг Украины 2016
  21. ↑ Эксперты назвали “Человека года 2017” на водном транспорте Украины
  22. ↑ «Национальный морской рейтинг» наградил лауреатов морской отрасли Украины за 2018 год
  23. ↑ Названы победители Национального морского рейтинга-2019 в номинации “Человек года”
  24. ↑ ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
  25. ↑ .Николаевский городской совет
  26. ↑ У Миколаєві назвали імена переможців загальноміської програми "Людина року. Городянин року"
  27. ↑ Почесні громадяни міста
  28. ↑ та https://www.ludinaroku.com.ua/ua/lyudyna-roku-krayina-geroyiv Премія «Людина року» «За безпрецедентний особистий внесок у відродження та розвиток українського судноплавства та річкового флоту»
  29. ↑ «Людина року: «Країна героїв»
  30. ↑ Розпорядження голови —. www.mk.gov.ua. Процитовано 3 серпня 2024.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вадатурський_Олексій_Опанасович&oldid=43492823