Вагал бурий
| Вагал бурий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бурий вагал (знизу)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Stizorhina finschi (Sharpe, 1870) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Neocossyphus finschi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вагал бурий[2] (Stizorhina finschi) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Мешкає в Західній Африці. Раніше вважався конспецифічним з рудим вагалом. Вид названий на честь німецького етнографа, орнітолога і мандрівника Отто Фінша[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 18-20 см, вага 33–44 г. Верхня частина тіла переважно бура, нижня частина тіла руда. Потилиця має сіруватий або оливковий відтінок. Хвіст темно-коричневий, крайні стернові пера білі. Щоки і горло бліді з сірим або рудуватим відтінком.
Поширення і екологія ред.
Бурі вагали мешкають в Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні і Нігерії. Вони живуть в нижньому ярусі густих вологих тропічних лісів, часто паблизу струмків, в ярах або на болотах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Під час сезону розмноження є дуже територіальними, протягом решти року приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Stizorhina finschi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 30 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 червня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 159. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |