Вікіпедія

ВАК-терапія

ВАК–терапія[джерело?] (вакуумна терапія, англ. VAC, NPWT) — місцевий терапевтичний вплив, що здійснюється з допомогою вакууму. В основі методу лежить застосування слабкого від'ємного тиску, у середовищі якого розташовується рана. Слабкий від'ємний тиск поліпшує відтікання раневого секрету, набагато швидше з'являється грануляційна тканина, звужуються краї рани, покращується мікроциркуляція.Основні дані щодо терапії ран методом вакуумного закриття (Vacuum-Assisted Closure, VAC) або їх лікування негативним тиском (Negative Pressure Wound Therapy, NPWT) наведені на сайті Європейської асоціації щодо лікування ран (EWMA)[1]

Історія ред.

Метод ВАК–терапії використовувався з часів стародавньої Греції. Вже більше двох тисяч років тому лікування вакуумом застосовувалося в традиційній китайській медицині. Найпростішим пристроєм були скляні колби, з яких відкачували повітря. Науковий підхід до широкого використання цього методу почали розробляти американці наприкінці ХХ ст. Першими створили апарати сучасного типу, які необхідні для лікування.

Показання ред.

ВАК–терапія застосовується у випадках, коли відсутня можливість первинного закриття ран як після, так і між їхнім хірургічним обробленням.[джерело?][2][3] Також для ведення великих донорських дефектів під час транспозиції (пересадки) складних комплексів тканин; для поліпшення приживлюваності аутодермальний трансплантатів. Використання методу доречне для пацієнтів з проблемними (хронічними) ранами різного ґенезу, як–от: діабетична стопа, венозні, променеві або змішані виразки, кишково-шкірні або лімфоїдні фістули[4]. Терапія поширюється також і для скелетизації кисті і стопи, лікування компартмент-синдрому, пролежнів, панкреонекрозу та відкритих ран черевної порожнини. ВАК–терапія відома як метод спрощення варіантів реконструктивних операцій. Вакуум-асистоване закриття рани (VAC) проявило себе як економічно вигідний та ефективний метод лікування протягом останніх двох десятиліть, але різноманіття отриманих пацієнтами ушкоджень тканин при важких структурних (у тому числі бойових) травмах вимагає подальшого дослідження впливу негативного тиску на процес загоєння рани[5][6]. VAC стало застосовуватись і в кардіохірургічних втручаннях[7].Позитивні ефекти терапії засновані на стимуляції кровотоку, утворенні грануляційної тканини, ангіогенезі, а також проліферації клітин, прискореному вторинному закритті рани та видаленні бактерій з рани.

Протипоказання ред.

Не рекомендується застосовувати ВАК–терапію за умов порушення коагуляції з ризиком кровотечі. Якщо людина має відкриті судини і судинні анастомози, злоякісні або «сухі» рани, нориці невідомого походження, використовувати цей метод теж протипоказано.[джерело?] [8]

Принцип дії ВАК–терапії ред.

На поверхню рани накладається спеціальна губка, яку герметично накривають плівкою та приєднують до ВАК–апарату. Швидке загоєння рани здійснюється завдяки її постійному очищенню і стимуляції регенерації тканин. Рівномірна дія від'ємного тиску підсилює синтез сполучної тканини і білків в рані, зменшує набряк тканин, збільшує приплив крові, знижує рівень мікробів, підтримує оптимальну вологість рани. Активізація таких процесів дозволяє рані загоїтись за значно коротший термін.[9][неавторитетне джерело]

Ефекти лікування ред.

Переваги та недоліки ред.

Переваги ред.

  • завдяки від'ємному тиску видаляється з рановий ексудат, що містить в собі патологічно змінені тканини, некротизовані тканини та патогенну мікрофлору. Тому швидко зникає набряк, рана набагато швидше вичищається, у тому числі й від хвороботворних бактерій;
  • завдяки від'ємному тиску набагато швидше з'являється грануляційна тканина, звужуються края рани;[джерело?]
  • одним із механізмів прискорення процесу очищення та загоєння ран є значне покращення кровотоку, який збільшується до 7–8 разів. Завдяки цьому процес загоєння ран скорочується в 3–4 рази;[джерело?]
  • з використанням ВАК–пов'язки зникає проблема різких неприємних запахів, що супроводжують численні рани;[джерело?]
  • перев'язування здійснюють, як правило, один раз на 2–4 дні, що зменшує навантаження на медперсонал;
  • використання невеликих за розміром апаратів, які можуть працювати автономно (на акумуляторах).

Недоліки ред.

  • дорогі перев'язувальні матеріали та обладнання;
  • низький рівень доказовості лікування
  • можливість використання не на всі рани (особливо на ті, що супроводжуються розвитком піодермії навколишніх тканин).

ВАК–терапія в Україні ред.

Розповсюдження цього методу в Україні має проблематичний характер. Передусім через дорожнечу зареєстрованого фірмового обладнання та витратних матеріалів, відсутність доступної інформації як для населення так і для лікарів, роз'єднаність фахівців, що займаються впровадженням цього методу лікування. Окрім цього, країна не забезпечена налагодженим вітчизняним виробництвом обладнання для вакуумної терапії та витратних матеріалів. ВАК–терапія не може розвиватися в Україні й на юридичному рівні (відсутність методу в уніфікованих протоколах медичної допомоги (наприклад, Наказ МОЗ № 1118 від 21.12.2012[11])).

У нашій країні ВАК–терапія набула популярності з початком бойовий дій в зоні АТО.[джерело?]

За відсутності апаратів на початкових етапах у клініках використовувався централізований вакуум.[джерело?]

Примітки ред.

  1. ↑ Apelqvist, Jan; Willy, Christian; Fagerdahl, Ann-Mari; Fraccalvieri, Marco; Malmsjö, Malin; Piaggesi, Alberto; Probst, Astrid; Vowden, Peter (1 березня 2017). EWMA Document: Negative Pressure Wound Therapy. Journal of Wound Care. Т. 26, № Sup3. с. S1—S154. doi:10.12968/jowc.2017.26.Sup3.S1. ISSN 0969-0700. PMID 28345371. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  2. ↑ О.м, Петренко; Я.ю, Мачерет; А.в, Тихомиров (11 серпня 2015). Роль вакуум-терапії у лікуванні при хронічних ранах. Український медичний часопис (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  3. ↑ Лікування гнійних ран нижніх кінцівок, що тривало не загоюються, за допомогою VAC-терапії. scholar.google.com.ua. Процитовано 26 березня 2022.
  4. ↑ Rubicondo, Carolina; Lovece, Andrea; Pinelli, Domenico; Indriolo, Amedeo; Lucianetti, Alessandro; Colledan, Michele (2020-12). Endoluminal vacuum-assisted closure (E-Vac) therapy for postoperative esophageal fistula: successful case series and literature review. World Journal of Surgical Oncology (англ.). Т. 18, № 1. с. 301. doi:10.1186/s12957-020-02073-6. ISSN 1477-7819. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ Горегляд, О. М.; Науменко, Л. Ю. (2018). Комплексний аналіз перебігу загоєння складних поліструктурних ран кінцівок під дією локального застосування негативного тиску. Український журнал медицини, біології та спорту (рос.). Т. Т. 3, № № 3. с. 78—82. ISSN 2415-3060. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  6. ↑ Науменко, Л. Ю.; Горегляд, О. М.; Маметьєв, А. О.; Костриця, К. Ю.; Доманський, А. М. (2017). Загоювання важких поліструктурних ран за умов застосування вакуум-терапії. Ортопедия, травматология и протезирование. № 4. с. 57—61. ISSN 0030-5987. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  7. ↑ De Caridi, Giovanni; Serra, Raffaele; Massara, Mafalda; Barone, Mario; Grande, Raffaele; Butrico, Lucia; Mastroroberto, Pasquale; de Franciscis, Stefano; Monaco, Francesco (2016-10). VAC therapy for the treatment of complex wounds after cardio-thoracic surgery: VAC therapy in cardio-thoracic surgery. International Wound Journal (англ.). Т. 13, № 5. с. 759—762. doi:10.1111/iwj.12369. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  8. ↑ Wild; Otto; Mojarrad; Kellner; Götzinger (1 вересня 2007). Vakuumversiegelung – Grundlagen, Indikationen, Kontraindikationen und Kostenbilanz. Therapeutische Umschau (нім.). Т. 64, № 9. с. 495—503. doi:10.1024/0040-5930.64.9.495. ISSN 0040-5930. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  9. ↑ VAC- терапія - ефективний порятунок від хронічних ран. medhouse-mc.com (укр.). Процитовано 24 березня 2021.
  10. ↑ Shao-Zong Chen 1, Jing Li, Xue-Yong Li, Long-Shun Xu. Effects of vacuum-assisted closure on wound microcirculation: an experimental study. nlm.nih.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 27 березня 2021.
  11. ↑ Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при цукровому діабеті 2 типу. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 березня 2021.

Література ред.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ВАК-терапія&oldid=41370777