Беньямін Нетаньягу

(Перенаправлено з Біньямін Нетаньягу)

Беньямін Нетаньягу (івр. Аудіо בנימין נתניהוопис файлу, народився 21 жовтня 1949, Тель-Авів) — ізраїльський політик, прем'єр-міністр Ізраїлю з 31 березня 2009 року. Міністр оборони Ізраїлю з 18 листопада 2018 року.

Беньямін Нетаньягу
בנימין נתניהו
Беньямін Нетаньягу בנימין נתניהו
17-ий прем'єр-міністр Ізраїлю
Нині на посаді
На посаді з 31 березня 2009
Попередник Егуд Ольмерт
13-ий прем'єр-міністр Ізраїлю
18 червня 1996 — 6 липня 1999
Попередник Шимон Перес
Наступник Егуд Барак
Міністр юстиції Ізраїлю
18 червня 1996 — 4 вересня 1996
Народився 21 жовтня 1949(1949-10-21) (71 рік)
Тель-Авів, Ізраїль Ізраїль
Національність єврей
Політична партія «Лікуд»
Дружина Міхель Герен
Флор Кейтс
Сара Бен Арци
Нагороди
Підпис Benjamin Netanyahu Signature.svg
netanyahu.org.il

Попередньо був прем'єр-міністром країни з 1996 по 1999 рр. У різні роки обіймав високі посади в декількох урядах — зокрема міністра юстиції, фінансів, іноземних справ. Перший прем'єр-міністр країни, народжений після проголошення незалежності. Також, має найбільший термін перебування на посаді прем'єр-міністра єврейської держави.

Син професора історії Бенціона Нетаньягу. Молодший брат ізраїльського офіцера спецвійськ Йонатана Нетаньягу та старший брат лікаря і письменника Ідо Нетаньягу. Дитинство провів у Ізраїлі та США, де закінчив школу і вивчав архітектуру і політологію у Масачусетському технологічному інституті та Гарвардському університеті. Після повернення до Ізраїлю зацікавився політикою, став членом правої партії «Лікуд». Був представником Ізраїлю при ООН. У 1988 р. вперше став депутатом Кнесету від «Лікуда».

На перших в історії прямих виборах Прем'єр-міністра Держави Ізраїль у травні 1996 р. здобув перемогу над Шимоном Пересом. Став наймолодшим очільником уряду за історію країни. Очолював коаліційний уряд з 1996 по 1999 рр. На каденцію цього уряду випало протистояння з палестинськими терористами, спроби переговорів з палестинським лідером Ясіром Арафатом за посередництва США та внутрішні ізраїльські суперечності. Зрештою, відбулися позачергові вибори, які закінчилися поразкою Нетаньягу та «Лікуда».

У 2000-х рр. обіймав міністерські посади в уряді Арієля Шарона. Виступав проти «плану розмежування». У серпні 2007 р. був обраний головою партії «Лікуд» та став лідером парламентської опозиції.

В лютому 2009 р. очолювана ним політсила отримала друге місце у національних виборах до Кнесету вісімнадцятого скликання та сформувала коаліційний уряд разом з партією Авігдора Лібермана «Наш дім Ізраїль», лівоцентристською партією «Авода» та двома релігійними партіями[1].

Внутрішні розбіжності в панівний коаліції призвели до позачергових виборів 22 січня 2013 р. Перемогу отримав «Лікуд», який утворив коаліцію з правими та релігійними політичними силами[2].

17 березня 2015 року відбулися нові позачергові вибори до Кнесету двадцятого скликання на яких «Лікуд» отримав тридцять мандатів і сформував нову коаліцію та уряд на чолі з Нетаньягу[3].

Після того як урядова коаліція розпалася через конфлікти стосовно розподілу бюджету та життя релігійного сектора населення, 9 квітня 2019 року в країні відбулися вибори до Кнесету. «Лікуд» отримав на один мандат більше, ніж головний суперник, партія «Кахоль лаван». Попри тривалі коаліційні перемовини, консенсусу щодо нового уряду не вдалося знайти, головне через непоступливість з ряду питань лідера партії «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана. Проіснувавши рекордно короткий термін в півтора місяця, Кнесет двадцять першого скликання був розпущений[4]. 17 вересня 2019 року в країні відбулись позачергові парламентські вибори[5]. Нетаньяху програв вибори, зі 120 місць в парламенті його партія отримає 31[6].

25 вересня президент Ізраїлю Реувен Рівлін доручив Нетаньягу сформувати новий уряд країни[7].

На посаді Прем'єр-міністра Ізраїлю Біньямін Нетаньягу двічі відвідував Україну. Візити відбувалися у березні 1999 та 19 серпня 2019 року.

25 грудня Нетаньягу проводив передвиборчу кампанію в місті Ашкелон, коли туди було запущено ракету з сектора Гази. Політика було евакуйовано до бомбосховища[8].

2 січня Нетаньяху назвав звинувачення в корупції, висунуті проти нього, політично вмотивованими, і повідомив, що планує звернутися до Кнесету з проханням надати йому імунітет у трьох справах, що веде генеральний прокурор Ізраїлю[9].

Сім'яРедагувати

Дружина Сара Бен-Арка Нетаньягу, виховують трьох дітей: доньку Ноа (від попереднього шлюбу), синів Яіра й Авнера[10].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Попередник: Прем'єр-міністр Ізраїлю
Наступник:
Ехуд Ольмерт Зараз на посаді