«Бінго-Бонго» (італ. Bingo Bongo) — італійська комедія, випущена 23 грудня 1982 року, з Адріано Челентано і Кароль Буке в головних ролях.

Бінго-БонгоPicto infobox cinema.png
(італ. Bingo Bongo)
Bingo bongo.jpg
Жанр комедія
Режисер Паскуале Феста Кампаніле
Продюсер Маріо Чеккі Горі
Вітторіо Чеккі Горі
Сценарист Франко Ферріні
Франко Маротта
Енріко Ольдоїні
У головних
ролях
Адріано Челентано
Кароль Буке
Оператор Альфіо Контіні
Композитор Пінуччіо Піраццолі
Кінокомпанія Intercapital
Тривалість 105 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Рік 1982
IMDb ID 0083655

СкладоваРедагувати

У фільмі режисера Паскуале Феста Кампаніле «Бінго-Бонго» Адріано Челентано зіграв роль людини-мавпи, нового Тарзана.[1] Ця роль стала однією з найбільш незвичайних у кінокар'єрі Челентано, артисту майже не довелося вчити текст, оскільки його персонаж видавав нерозбірливі звуки, що нагадували звірине гарчання. Тільки в фіналі фільму він починав говорити людською мовою та пристосовуватися до умов і законів життя сучасного цивілізованого суспільства, до якого потрапив (мова у фільмі йшла про Мілан — рідне місто Адріано).[1] За задумом режисера, картина була алегоричною притчею про людину і природу.[1] Партнеркою Челентано у фільмі стала французька акторка Кароль Буке, яка зіграла антрополога.[2] Комедія «Бінго-Бонго» передувала проблематиці майбутнього авторського фільму Челентано «Джоан Луй» 1985 року.[1]

СюжетРедагувати

В диких джунглях Африки дослідники знаходять людину, виховану мавпами та здатну говорити з будь-якими тваринами (Адріано Челентано). Назвавши її Бінго-Бонго, вони таємно відвозять його до Італії, де за його вивчення береться молода вчена-біолог Лаура (Кароль Буке). Вона єдина людина, якій піддослідний Бінго-Бонго довіряє. Коли її усувають від проекту, Бінго втікає і потрапляє у серію комічних пригод в незрозумілому йому місті. Зрештою Лаура знаходить Бінго-Бонго в зоопарку у вольєрі з макаками і поселяє у себе. Бінго сподівається, що Лаура відповість взаємністю на його любов, але та вважає його дитиною-переростком. Бонго і його друг-шимпанзе Ренато намагаються втекти в Африку на дрезині, повітряній кулі і вплав на ванні, але нічого не виходить.

Тоді Бінго-Бонго з'являється у науковому центрі з натовпом різних тварин і пропонує свої послуги як посередника між людьми і звірами. Звірі, через Бонго, допомагають людям в пошуках корисних копалин і прогнозі землетрусів, люди в обмін припиняють полювання і забруднення навколишнього середовища. Він одружується на Лаурі, завоювавши її повагу, і вони живуть в гармонії з природою. У фіналі завдяки Бінго вдається приборкати навіть Кінг-Конга.

У роляхРедагувати

  • Адріано Челентано — Бінго-Бонго;
  • Кароль Буке — Лаура;
  • Феліче Андреазі — професор Фортіс;
  • Енцо Робутті — доктор Мюллер;
  • Вальтер Д'Аморе — зоолог;
  • Роберто Мареллі — нейрофізіолог;
  • Альфіо Патане — людина в ресторані;
  • Елізабет Коббен — жінка, що годує дитину;
  • Гвідо Спадеа — людина у ванній кімнаті;
  • Сальваторе Борджезе — лікар;
  • Раффаеле Ді Сіпіо — епізод

Знимальна групаРедагувати

 
Французька акторка Кароль Буке, яка зіграла вчену-біолога Лауру

ВідгукиРедагувати

Фільм вийшов на екрани напередодні різдвяних свят і піддався критиці, газета «La Stampa» писала:

  «Хто народився першим, мавпа чи Челентано? (...) ...щороку в переддень кінематографічного різдва у нас одна проблема: що ми будемо робити з Челентано? Зазвичай автори спеціально для нього готують сюжет. У цьому році вони зупинилися на Африці, джунглях і мавпі. Однак виникає питання: якщо людина походить від мавпи, можливо, мавпа пішла від Челентано? Досить побачити, як вони обидва рухаються на екрані...»[3]  

КінорецензіїРедагувати

  «Адріано Челентано в третій і останній раз співпрацював з режисером Паскуале Феста Кампаніле, який зняв чимало другосортних «комедій по-італійськи». Його нова чарівна партнерка, француженка Кароль Буке, яка змінила Орнеллу Муті, запозичена, мабуть, з пройшовшого з успіхом незадовго до цього чергового фільму про Джеймса Бонда „Тільки для особистого ознайомлення“. Необхідно було лише "гарне обличчя", яке контрастувало б з "мавпячим" виглядом самого Челентано. Акторські дані Буке, розкриті Луїсом Бунюелем в картині „Цей смутний об'єкт бажання“, звичайно, не були потрібні в примітивній історії, яка вільно переказує сюжети „Тарзана“ і „Кінг-Конга“. А чоловічі гідності персонажів італійського коміка придбали в „Бінго Бонго“ гіпертрофовану форму в образі самця, людини-мавпи з джунглів Конго, перевезеного в Мілан і названого Бінго Бонго. Одна тільки Лаура, жінка-антрополог, вірить в людські якості свого "піддослідного" — і їх прихильність один до одного навіть переростає в любов. На жаль, делікатність відносин цієї красуні-вченої з Бінго Бонго не стає прикладом для авторів стрічки, яким цілком достатньо того, щоб глядачі посміялися над проявом грубих, тваринних і низинних інстинктів, над "занадто явним об'єктом бажання"» — російський кінокритик Сергія Кудрявцева „Комедія“ у виданні „Книга кінорецензій «3500»“, 1989 рік.[4]  
  «Адріано Челентано зіграв сучасного Тарзана — знайденого в джунглях дикого людини. Автори в барвистою, яскравою, з надлишком наповненою трюками комедії виступили на захист природи, гуманних відносин між людьми. Челентано виявив тут воістину феноменальні пластичні і чисто акробатичні здібності, при цьому зумівши тонко показати в своєму незвичайному герої зародження людського...» — російський кінокритик Олександр Федоров[5]  
  «На тязі до мужньої простоти і сили, на любові до природи, до наших «братів менших» спекулює і «Бінго-Бонго» (1983 р., режисер Феста-Кампаніле). Тут герой Челентано не просто грубіян і навіть не дикун, а вже людино-подібна мавпа Бінго-Бонго, такий собі Кінг-Конг в мініатюрі.

Причому треба визнати, що схожості з представником приматів він домагається повного. Але дивитися на кривляння і стрибки прославленого співака і актора — вже неабияк облисілого і постарілого — боляче і прикро. А коли під впливом чарівної наукового антрополога Лаури (актриса Кароль Буке) Бінго-Бонго цивілізується, надягає капелюх і модний плащ, фільм стає просто нудний» — радянський кінокритик Георгій Богемський, «Феномен Челентано», збірка щорічника «Екран» (1986)[6]

 

Цікаві фактиРедагувати

  • Музичні композиції з фільму увійшли до альбому Адріано Челентано «Uh… uh…». Зображенням обкладинки цього альбому послужив кадр з фільму. Пісні «Jungla di città» і «Uh… uh…» звучат у фільмі.
  • Твір, який виконує Бінго-Бонго на музичному інструменті, чим вражає вчених, — це фрагмент першої частини Концерту № 2 для фортепіано з оркестром С. В. Рахманінова.
  • Книга, яку читає Ренато, коли Лаура вчить Бінго говорити, називається «Il viaggio di Darwin» («Подорож Дарвіна»).
  • Прем'єра фільму в СРСР відбулася у 1983 році у позаконкурсній програмі XIII Московського міжнародного кінофестивалю.

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г Адриано Челентано. celentano.ru (Олена Вікторова). 1991. Процитовано 4 листопада 2016.  (рос.)
  2. Бинго-Бонго. kinopoisk.ru. Сергій Кудрявцев. 1989. Архів оригіналу за 18 жовтень 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.  (рос.)
  3. Адриано Челентано. celentano.ru (Олена Вікторова). 1991. Процитовано 4 листопада 2016.  (рос.)
  4. Бинго Бонго. kinopoisk.ru. Сергій Кудрявцев. 1990. Архів оригіналу за 5 листопад 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.  (рос.)
  5. «БИНГО БОНГО» kino-teatr.ru Процитовано 27 жовтня 2019(рос.)
  6. «Феномен Челентано» celentano.ru Процитовано 27 жовтня 2019

ПосиланняРедагувати