Білопільський Яків Борисович
Яків Борисович Білопільський (23 квітня 1916, Київ, Російська імперія — 5 травня 1993, Москва, Російська Федерація) — український радянський архітектор. Народний архітектор СРСР (1988). Лауреат Ленінської (1970) та Сталінської премії першого ступеня (1950).
| Білопільський Яків Борисович | |
|---|---|
| рос. Яков Белопольский | |
 | |
| Народження | 23 квітня (6 травня) 1916 |
| Смерть | 5 травня 1993[2][3] (77 років) |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна (підданство) |  СРСР.svg){kind=small} Росія |
| Навчання | Московський архітектурний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Москва і Новоросійськ |
| Нагороди |       |
 Білопільський Яків Борисович у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Освіта
ред.Кар'єра
ред.З 1938 брав активну участь в проєктуванні Палацу Рад, в розробці інтер'єрів залу урядових прийомів, проєкту площі перед його будівлею, введеного залу павільйону СРСР на Нью-Йоркській виставці 1939. Одночасно успішно брав участь у конкурсах на проєкти пам'ятників 26 бакинським комісарам, героям Перекопу, Кості Хетагурову.
Після війни спільно з Борисом Іофаном розробив проєкт центру міста Новоросійська. Учасник робіт з реконструкції та розвитку Москви, один з авторів проєктів планування та забудови Південно-Західного округу (1952-1966) та набережної Фрунзе (1953-1967), цирку на проспекті Вернадського, бібліотек АН СРСР і АМН СРСР, Університету дружби народів імені П. Лумумби.
Автор архітектурної частини пам'ятників «Батьківщина-Мати» на Мамаєвому кургані в Волгограді (1967), «Воїн-визволитель» в берлінському Трептов-парку (1946-1949) і «Тил — фронту» в Магнітогорську.
Дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1983.
Похований в Москві на Донському кладовищі.
Нагороди та премії
ред.- Ленінська премія (1970) — за архітектурний проєкт меморіалу на Мамаєвому кургані в Волгограді
- Сталінська премія першого ступеня (1950) — за архітектурний проєкт меморіалу в Трептов-парку (Берлін)
- Народний архітектор СРСР (1988)
- Орден Леніна
- Орден «Знак Пошани» та медалі
Споруди
ред.- Спільно з Євгеном Вучетичем створив меморіальні комплекси — пам'ятники воїнам Радянської Армії в Трептов-парку в Берліні.
- Пам'ятник на могилі радянського полководця Миколи Ватутіна в Києві.
- Музей радянсько-польського бойової співдружності (1968, с. Леніно, Білорусь)
- ІНІСН — РАН-Інститут наукової інформації з суспільних наук Російської академії наук.
- Діловий центр «Зеніт» на Південному заході Москви (спільно з Миколою Лютомським і Л. Періно).
- Великий Московський цирк на Вернадського разом з Юхимом Вулихою.
- ЖК «Парк-плейс» [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Белопольский Яков Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ Ikonnikov A. V. Belopol’sky, Yakov // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T007739
Посилання
ред.- Г. В. Єсаулов, Р. Г. Кананін Яків Білопільський [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] //Архітектура та будівництво Москви. № 5 за 2006
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 4. Modernized Socialist Realism: 1955–1991. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. С. 47. ISBN 978-3-933713-65-0.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |