Відкрити головне меню

Бруант білогорлий

вид птахів
(Перенаправлено з Білогорлий горобець)
Бруант білогорлий
Zonotrichia albicollis CT1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вівсянкові (Emberizidae)
Рід: Бруант (Zonotrichia)
Вид: Z. albicollis
Біноміальна назва
Zonotrichia albicollis
(Gmelin, 1789)
Жовтий: Лише влітку Зелений: увесь рік Синій: лише взимку
Жовтий: Лише влітку
Зелений: увесь рік
Синій: лише взимку
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Zonotrichia albicollis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Zonotrichia albicollis
EOL logo.svg EOL: 922651
ITIS logo.svg ITIS: 179462
IUCN logo.svg МСОП: 22721085
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 44394
Fossilworks: 129850

Бруант білогорлий[1] (Zonotrichia albicollis) — вид горобцеподібних птахів родини вівсянкових (Emberizidae), поширений в Північній Америці.

ОписРедагувати

Цей птах досягає 17 см завдовжки та має розмах крил до 23 см. Зазвичай важить близько 26 г[2]. Існують дві варіації забарвлення: бежово-смугаста і біло-смугаста. В особин біло-смугастої форми чорна «корона» і центральна біла смужка та білі «вії». Райони вух сірі, з чорною лінією зверху[2]. Бежово-смугаста форма відрізняється тим, що має буру корону і бежову центральну смужку та «вії», вушні області сірі або світло-коричневі, з бурою лінією зверху. Очі в обох форм темні, горло біле, дзьоб сірий[2]. Деякі особини мають темні поздовжні смужки навколо горла. Груди сірі або бежові[2].

ПоведінкаРедагувати

Наявність двох біоморф бруанта білогорлого зумовлена генетично. В природі птахи практично завжди спарюються з особинами протилежної морфи. Цікаво, що самці віддають перевагу біло-смугастим самицям, у той час як самиці — навпаки, воліють бежово-смугастих самців. В той же час особини біло-смугастої форми — і самці й самиці — у час спарювання більш агресивні, і тому «виграють» бажаного партнера. Спостереження показують, що самці активно захищають гніздову територію від конкурентів, виганяючи їх за межі. Гнізда будують близько від поверхні у купах хмизу, сплетеній траві чи під листям. У разі втрати кладки, пара може влаштувати гніздо високо в гілках дерев. В негніздовий період агресивність проявляється менше, і обидві морфи співіснують у зграях, зберігаючи певну ієрархію.[3].

ПосиланняРедагувати

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. а б в г Sibley, David A. (2000). National Audubon Society The Sibley Field Guide to Birds. New York: Alfred A. Knopf. с. 494. ISBN 0-679-45122-6. 
  3. White-throated Sparrow/All about birds//The Cornell Lab of Ornitology (англ.)