Білоброва Ніна Павлівна

радянська жінка-снайпер

Ніна Павлівна Білоброва (в заміжжі Миронова; 19222004) — радянська снайперка часів німецько-радянської війни.

Білоброва Ніна Павлівна
рос. Белоброва Нина Павловна
Народження 9 січня 1922(1922-01-09)
Ярославль, Російська СФРР
Смерть 29 жовтня 2004(2004-10-29) (82 роки)
Росія
Країна  СРСР
Звання молодший лейтенант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Слави 2 ступеня Орден Слави 3 ступеня медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна»

Біографія ред.

Народилася 9 січня 1922 року в Ярославлі.

До лав РСЧА була призвана 17 грудня 1942 року Кіровським районним військкоматом міста Ярославля[1]. У підмосковному місті Подольську закінчила Центральну жіночу школу снайперської підготовки. Із серпня 1943 року перебувала у діючій армії. Служила снайпером 2-го стрілецького батальйону 64-го Гвардійського стрілецького полку (21-ша гвардійська стрілецька дивізія, 3-тя ударна армія).

За роки війни снайперський рахунок гвардії старшого сержанта Н. П. Білобрової склав 70 знищених солдатів і офіцерів противника[2]. У кінці війни Ніна Білоброва була призначена на посаду командира взводу армійської роти снайперів-дівчат, займалася їх підготовкою та навчанням.[1] Війну закінчила в Берліні.[3]

Померла 29 вересня 2004 року.

Нагороди ред.

Нагороджена орденами Слави ІІІ та ІІ ступенів (1944, 1944) і орденами Вітчизняної війни ІІ (1944, 1985) і І (1944) ступенів, а також медалями, в числі яких медаль «За відвагу»[1] і «За взяття Берліна»[3].

Примітки ред.

  1. а б в soviet-aces-1936-53.ru. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  2. pobeda1945.su. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  3. а б Белоброва Нина Павловна