Білий Петро Михайлович

Петро Михайлович Білий (12 липня 1939, Київ, УРСР — 12 січня 2020, Житомир, Україна[1]) — радянський футболіст, захисник. Майстер спорту СРСР, тренер вищої категорії. Володар Кубка УРСР 1972.[2] Виступав за команди другого і третього ешелонів радянського футболу.

Ф
Білий Петро Михайлович
Особисті дані
Народження 12 липня 1939(1939-07-12)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 12 січня 2020(2020-01-12) (80 років)
  Житомир, Україна
Зріст 180
Вага 77
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962—1964 СРСР Темп 13 (?)
1965—1967 СРСР Прометей 67 (?)
1967—1973 СРСР Автомобіліст 190 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977 СРСР Авангард старший тренер
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

ред.

Народився у Києві. Змалку захопився грати у футбол. Ходив до дитячо-юнацької футбольної школи № 1 при Київському міському відділі освіти. Його першим учителем став заслужений тренер СРСР Михайло Корсунський.[3]

До 1961 року Петра Білого взяли у київський «Арсенал», який згодом змінює назву на «Темп» Київ. Гравцем «Темпу» він був у 1962—1964 роках. За його власними словами амплуа він визначив для себе сам:

  Найбільше мені сподобалася гра в захисті. Важко назвати успішною в плані виступів мою першу команду «Аресенал», проте я там провів три роки.[3]  

Згодом грав за «Прометей» Дніпродзержинськ (1965—1967) і у 1967 році перейшов до «Автомобілісту» Житомир, де й грав під № 3 до закінчення своєї кар'єри у 1973 році. Граючи в захисті, ніколи не виключав можливості переходити в напад. За «Автомобіліст» Петро Михайлович забив два м'ячі. Через травму у кінці 1973 року був змушений завершити кар'єру.[3]

У 1976 тренер, а в 1977 (по липень) — старший тренер рівненського «Авангарду». У 1978 (по травень) — начальник команди «Локомотив» Вінниця.

Був членом виконкому Житомирської обласної федерації футболу.[4] Засновник футзального руху на Житомирщині, ексголова Федерації міні-футболу та ексголова Асоціації футзалу в Житомирській області та в місті Житомир.[2]

З 1978 працював в Житомирській спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійского резерву «Полісся», тренуючи молодих футболістів.

Помер 12 січня 2020 року.

Примітки

ред.
  1. Пішов із життя Петро Білий (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  2. а б Пішов з життя засновник футзального руху на Житомирщиині. futsal.zt.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  3. а б в Житомира, Журнал. Ушёл из жизни легенда житомирского футбола - Петр Белый. zhzh.info. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
  4. Житомирский футбол в опасности / Новости Житомира / Спорт. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2020.

Посилання

ред.