Білецький Євген Михайлович

Євге́н Миха́йлович Біле́цький (рос. Евгений Михайлович Белецкий; 2 серпня 1905(19050802) — 7 червня 1984) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, генерал-лейтенант авіації (1943).

Євген Михайлович Білецький
рос. Евгений Михайлович Белецкий
Народження 2 серпня 1905(1905-08-02)
Смоленськ
Смерть 7 червня 1984(1984-06-07) (78 років)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків
Роки служби 1925–1959
Звання CCCP air-force Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант авіації
Командування 73-я вад
АОП-1
1-а впа
1-й гв. вак
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Кутузова I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Берліна»

БіографіяРедагувати

Народився 2 серпня 1905 року в місті Смоленську. Росіянин.

До лав РСЧА призваний у 1925 році Ленінградським МВК. 1926 року закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу льотчиків, 1927 року — 1-у Качинську військову авіаційну школу льотчиків імені М'ясникова. Проходив службу льотчиком-інструктором 3-ї Оренбурзької військової авіаційної школи льотчиків і летнабів. З листопада 1931 року — командир авіазагону 8-ї авіаційної ескадрильї, з жовтня 1933 року — командир ескадрильї 40-ї авіаційної бригади. 1934 року закінчив КУКС при Військово-повітряній академії імені Жуковського. З грудня 1936 року — командир 114-ї авіаційної бригади, з серпня 1938 року — командир 58-ї винищувальної авіаційної бригади Білоруського ВО. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. З грудня 1939 року — виконувач обов'язків командувача 1-ї авіаційної армії особливого призначення на Північно-Західному фронті. З лютого 1940 року — заступник командувача ВПС Ленінградського ВО, з липня того ж року — начальник відділу бойової підготовки винищувальної авіації Управління ВПС РСЧА. У березні 1941 року призначений командиром 73-ї винищувальної авіаційної дивізії Північно-Кавказького ВО.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Обіймав посади командувача ВПС 19-ї армії Західного фронту, 51-ї окремої армії. З липня 1942 року — командувач 1-ю винищувальною авіаційною армією. З вересня 1942 року й до кінця війни — командир 1-го (згодом — 1-го гвардійського) винищувального авіаційного корпусу 3-ї повітряної армії.

Після війни генерал-лейтенант авіації Є. М. Білецький був заступником командувача 16-ї повітряної армії. З квітня 1946 року — заступник начальника Головного штабу ВПС з льотних служб, з грудня 1949 року — заступник начальника Головного управління ЦПФ з експлуатації.

1959 року за станом здоров'я вийшов у відставку, вів значну роботу у військово-науковому товаристві при ЦБРА імені М. В. Фрунзе по пропаганді військових і технічних знань, очолював секцію Військово-Повітряних Сил, багато зробив для підтримки зв'язків між ветеранами корпусу.

Помер 7 червня 1984 року в Москві, похований на Введенському кладовищі.

НагородиРедагувати

Був нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-го і 2-го ступенів, Суворова 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки і медалями.

Пам'ятьРедагувати

Ім'ям Євгена Білецького названо одну з вулиць Мінська (Білорусь).

ПосиланняРедагувати