Білицька вулиця (Київ)

вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевості Біличе поле, Замковище, Куренівка

Бі́лицька ву́лиця — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевості Біличе поле, Замковище, Куренівка. Пролягає від вулиць Вишгородської та Кирилівської до вулиці Віктора Некрасова.

Білицька вулиця
Київ
МісцевістьБіличе поле, Замковище, Куренівка, Пріорка
РайонПодільський
Назва на честьмісцевості Біличе поле
Загальні відомості
Протяжність2,6 км
Координати початку50°29′49″ пн. ш. 30°27′21″ сх. д. / 50.49694° пн. ш. 30.456000° сх. д. / 50.49694; 30.456000Координати: 50°29′49″ пн. ш. 30°27′21″ сх. д. / 50.49694° пн. ш. 30.456000° сх. д. / 50.49694; 30.456000
Координати кінця50°29′20″ пн. ш. 30°25′20″ сх. д. / 50.489139° пн. ш. 30.422333° сх. д. / 50.489139; 30.422333
поштові індекси04073, 04078
Транспорт
Найближчі станції метро «Нивки»
 «Почайна»
АвтобусиА 32
ТролейбусиТр 6, 18, 25 (по Вишгородській вулиці)
5 (по вулиці Віктора Некрасова)
Маршрутні таксіМт 451, 518, 575
Найближчі залізничні станціїз. п. Вишгородська
Рухдвосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
ПаркиПарк «Березовий гай»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10099
У проєкті OpenStreetMapr9378630
Мапа
Мапа
CMNS: Білицька вулиця у Вікісховищі

Прилучаються Бондарська вулиця, провулки Подільський, Миколи Садовського, Рожевий та Замковецький, вулиці Паркова,Полкова, Копайгородська і Таврійська, Таврійський та Білицький провулки, Гомельська вулиця, Парковий провулок, Переяславська, Опільська, Глухівська, Хотинська, Рожева, Зимова і Піхотна вулиці, Парковий, Піхотний і Полковий провулки та Межова вулиця. На початковому відрізку (до Подільського провулку) права і ліва сторони Білицької вулиці розділені залізницею.

Історія

ред.

Початок вулиці виник у XIX столітті, решту її, ймовірно, прокладено у 1-й половині XX століття. Назва вулиці від часу виникнення не змінювалася, походить від місцевості Біличе поле, через яку прокладена (паралельно побутує форма Білецька, зазначена на кількох будинкових покажчиках).

Відокремлена початкова ділянка Білицької вулиці (непарний бік) до 1973 року сполучалася з її рештою через залізничний переїзд.

У садибі будинку № 13-А (комплекс будівель споруджено, ймовірно, наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.) після 1943 року містився дитячий будинок, згодом — Київська спецшкола для малолітніх правопорушників, Київська спеціальна загальноосвітня школа соціальної реабілітації (заклад діяв до початку 2010-х років)[1][2]. Станом на 2022 рік триває реконструкція будівель зі збереженням пенітенціарного призначення.

На вулиці збереглися залишки одноповерхової житлової забудови 1-ї половини ХХ століття, зокрема, будинки № 50-А і № 52.

Установи та заклади

ред.
  • Дитячий будинок «Малятко» (буд. № 14-А)
  • Київський професійно-енергетичний ліцей (буд. № 38-Б)
  • Загальноосвітня школа № 68 (буд. № 41/43)
  • Київський інститут бізнесу і технологій (КіБіТ) (буд. № 41/43)
  • Управління експлуатації газового господарства № 1, Розрахунково-абонентський відділ № 3 «Київгаз» (буд. № 45)
  • Школа-інтернат № 19 для дітей, хворих на сколіоз (буд. № 55)

Зображення

ред.

Примітки

ред.
  1. Спецшкола на улице Белицкой. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 17 січня 2020.
  2. Спеціальна загальноосвітня школа соціальної реабілітації, Київ. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 17 січня 2020.

Джерела

ред.