Бій під Тінзаватеном — бойове зіткнення між малійськими військовими, підтримуваними російськими найманцями та туарезькими повстанцями, що відбувалося протягом 25-27 липня 2024 в околицях міста Тінзаватен поблизу малійсько-алжирського кордону. У ході бою повстанцям вдалося знищити колону урядових військ у засідці та завдати істотних втрат бійцям ПВК «Вагнер», взявши частину з них у полон. Втрати, понесені росіянами у бою стали найбільшими за весь час присутності ПВК на Африканському континенті.[1]

Бій під Тінзаватеном
Війна в Малі
Воєнна ситуація в Малі
Воєнна ситуація в Малі

Воєнна ситуація в Малі
Координати: 19°56′55″ пн. ш. 2°58′04″ сх. д. / 19.94861111113889152° пн. ш. 2.967777777805555850° сх. д. / 19.94861111113889152; 2.967777777805555850
Дата: 25-27 липня 2024
Місце: Околиці міста Тінзаватен
Результат: Перемога повстанців
Сторони
Національний рух за визволення Азаваду Малі Малі
Росія Росія
Командувачі
Альгабасс Аг Інталла Малі невідомо
Росія Сергій Шевченко†
Військові формування
CSP-DPA Збройні сили Малі
ПВК «Вагнер»
  • 13-й штурмовий загін
Військові сили
невідомо
Дані ПВК «Вагнер»:
1000 бійців
до 300—400 військових
Втрати
7—20 загиблих,
12+ поранених
Росія 20—50 загиблих,
5—15 полонених
Малі 2+ загиблих,
невідома кількість полонених

РосіяМалі 22 одиниці техніки

  • 2 гелікоптери пошкоджено

Передумови

ред.

22 липня 2024 військовослужбовці FAMA спільно з 13-м штурмовим загоном ПВК «Вагнер» розпочали операцію проти збройних угрупувань туарегів, дислокованих у регіоні Кідаль на кордоні Малі та Алжиру. На початковому етапі, малійська сторона повідомляла про успішний хід наступу: повстанці понесли втрати та були змушені відступити, під контроль урядових сил перейшло село Ін-Арафак.

25 липня бійці ПВК «Вагнер» та малійські військові відбили контратаку повстанців. Протягом наступних днів, згідно заяви ПВК, сепаратисти збільшили кількість масованих нападів, атакувавши урядові війська важким озброєнням, безпілотниками та «шахід-мобілями», що призвело до втрат з боку росіян та малійської армії.

У ніч з 25 на 26 липня урядові сили розпочали просування у напрямку міста Тінзаватен, що розташоване з алжирського боку кордону.[1]

Засідка

ред.

Піщана буря, яка здійнялася на місці зіткнення, змусила обидві сторони тимчасово призупинити бойові дії. Стало зрозуміло, що захопити Тінзаватен з наскоку уже не вийде. Колона малійців та росіян рушила на ротацію у напрямку міста Кідаль. Проїжджаючи у низині руслом пересохлої річки Тамассахарт, колона підірвалася на саморобному вибуховому пристрої, після чого була оточена та розбита повстанцями. Зазначається, що ключову роль у розгромі конвою відіграли кулемети, встановлені сепаратистами на пікапах.[2][3] Вогнем із крупнокаліберного кулемета, туарегами було підбито гелікоптер Мі-8 росіян, відправлений для евакуації поранених, внаслідок чого загинув командир вертольоту та був поранений його борттехнік. Також зазнав пошкоджень вертоліт Мі-24, який надавав вогневу підтримку урядовим силам.[4]

27 липня о 17:10 надійшла остання радіограма від оточених росіян, у якій командир штурмового взводу з позивним «Найк» відзвітував, що найманці залишилися утрьох та продовжують вести бій.[5][6]

Надвечір 27 липня, повстанці опублікували в мережі численні відео із наслідками бою. На кадрах видно близько 30 тіл загиблих бійців урядових сил, знищену та захоплену техніку, а також полонених, серед яких були як місцеві військові, так і найманці із Росії.[7]

Під час бою загинули командир 13-го штурмового загону вагнерівців Сергій Шевченко (позивний «Ставок») та російський пропагандист, автор одного з найпопулярніших пов'язаних з ПВК телеграм-каналів «GREY ZONE» Микита Фєдянін.[8]

Втрати

ред.

За даними BBC, в результаті бойового зіткнення могли загинути від 20 до 50 російських військовослужбовців.[1]

Телеграм-канал ВЧК-ОГПУ, посилаючись на власні джерела, заявив про втрати вагнерівців у 33 загиблих та 18 поранених.[9]

Колишній командир 13-го загону ПВК із позивним «Русіч» оцінив втрати компанії під час операції у понад 80 загиблих.[10]

Кількість полонених росіян, за різними оцінками, сягнула від 5 до 15 осіб.[11][10]

Збройні сили Малі визнали загибель двох і поранення десяти військовослужбовців у ході боїв за Тінзаватен та заявили про знищення 20 бійців сепаратистів.[12]

Повстанці заявили про загибель 7 та поранення 12 бійців CSP-DPA під час бою.[12]

Згідно даних, зібраних дослідниками групи Armada Rotta на основі аналізу фотографій та відео із відкритих джерел, урядовими силами у засідці було втрачено 6 MRAP (1 знищена, 1 покинута та 4 захоплених) та 14 одиниць іншої автомобільної техніки (6 знищено та 8 захоплено повстанцями).[13]

Реакції

ред.
  • Загибель вагнерівців у Малі підтвердила колишня помічниця Володіна, російська пропагандистка Анастасія Кашеварова. За її словами, багато найманців загинули або потрапили у полон під час засідки. Однією з основних причин високих втрат, на її думку, стала деградація ПВК після вбивства Уткіна та Пригожина.[14][15]
  • Зранку 29 липня ПВК «Вагнер» опублікувала заяву стосовно боїв поблизу Тінзаватена, у якій повідомила про смерть командира 13-го штурмового загону Сергія Шевченка, що керував операцією з боку росіян.[8]
  • Низка російських телеграм-каналів поширила інформацію про загибель або захоплення у полон одного з керівників ПВК Вагнер, героя Росії Антона Єлізарова. Офіційного коментаря зі сторони ПВК щодо цих чуток не було.[16]
  • 29 липня представник пресслужби ГУР МОУ Андрій Юсов прокоментував бій, зазначивши, що його результати негативно вплинуть на репутацію російських найманців у всьому африканському регіоні. Також Юсов натякнув на імовірну причетність України до розгрому вагнерівців, заявивши, що: «повстанці отримали необхідну інформацію і не лише інформацію, яка дозволила провести успішну воєнну операцію проти російських воєнних злочинців».[17][18]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в В Мали погибли десятки бывших наемников ЧВК «Вагнер» — это их самые большие потери за время присутствия в Африке. Что известно. BBC News Русская служба (рос.). 28 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  2. Кто и как устроил засаду на бойцов ЧВК «Вагнер» в Африке. ВЗГЛЯД.РУ (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  3. Колону найманців із "вагнера" вщент розбили повстанці на півночі Малі. 5.ua.
  4. У Малі підбили два гелікоптери "Вагнера". Мілітарний (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  5. Лепехина, Евгения (29 липня 2024). «Остались втроем»: в ЧВК «Вагнер» рассказали подробности гибели бойцов в Мали. Главные новости в России и мире - RTVI (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  6. 3 (30 липня 2024). «Остались втроём, продолжаем вести бой» - как погибал 13-й отряд «Вагнера» в Мали. 19rusinfo.ru (ru-ru) . Процитовано 30 липня 2024.
  7. В Мали бывшие наемники ЧВК Вагнера попали в засаду повстанцев-туарегов Погибли от 20 до 80 вагнеровцев. Это одна из крупнейших потерь российских наемников в Африке, пишет WSJ. Meduza (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  8. а б Розгром колони "Вагнера" в Малі: найманці підтвердили загибель свого командира. www.unian.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  9. Розгром колони "Вагнера" в Малі: підтверджено смерть відомого пропагандиста. www.unian.ua (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
  10. а б У ПВК Вагнер підтвердили ліквідацію своїх бойовиків у Малі: як найманці виправдовують свій провал. Інформатор UA (укр.). 26 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  11. Асатрян, Арпине (28 липня 2024). Колонна ЧВК «Вагнер» попала в засаду в Мали, убит админ Grey Zone. Что известно. Главные новости в России и мире - RTVI (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  12. а б Mali rebels say they killed and injured dozens of soldiers, Wagner mercenaries in fighting. reuters.com.
  13. link (28 липня 2024). Ambush at Tinzaouaten: Documenting Equipment Losses from the July 2024 Ambush on FAMa and Wagner PMC Troops. Armada Rotta (англ.). Процитовано 30 липня 2024.
  14. Повстанцы в Мали объявили об убийстве «десятков» вагнеровцев и солдат правительственных войск. Медиазона (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  15. Разгром колонны ЧВК «Вагнер» в Мали: в плен попал наследник Пригожина, погиб админ канала вагнеровцев Grey Zone. istories.media (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  16. Легалов, Евгений; Крутов, Марк; Добрынин, Сергей (29 липня 2024). Африканская ловушка. История разгрома ЧВК "Вагнер" в Мали. Радио Свобода (рос.). Процитовано 30 липня 2024.
  17. Walker, Shaun (29 липня 2024). Ukraine military intelligence claims role in deadly Wagner ambush in Mali. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 30 липня 2024.
  18. Українська розвідка прокоментувала знищення загону "Вагнера" в Малі: продовження буде. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 липня 2024.