Відкрити головне меню

Бій за Слов'янськ — військове зіткнення між 8-13 радянською армією і білокозацькими загонами в травні 1919.

ІсторіяРедагувати

22 травня 1919 Денікін заявив що Добровольча армія зайняла Слов'янськ і відкинула 8-13 радянску армію за Сіверський Донець.[1]

Насправді все було не так, в Слов'янському напрямку діяли кубанські пластуни і Терська кінна дивізія з корпусу Шкуро. 22 травня пластуни зайняли ст Краматорську і село Петрівка і вели наступальні бої в напрямку Слов'янська.[2]

При активній підтримці Терської дивізії пішли в наступ на Слов'янськ. Кіннота Шкуро (Терська дивізія ген. Топоркова) пішла в наступ в обхід Слов'янська зліва. Перерізала лінію залізниць зі Слов'янська на Лозову у ст Бантишева і пішли в тил червоним.

У цей час пластуни стрімкою атакою збили з усіх позицій і увірвалися в місто знищуючи всіх хто чинив опір.

У місті була взята величезна здобич: багато полонених, знаряддя, кулемети, маса рухомого складу, 30 паровозів. Залишки 13 армії відступили на ст Лозову і за Донець на ст Лиман.[3]

ДжерелаРедагувати

  • Трагедия казачества. (Декабрь 1918-июнь 1919) Часть вторая. Прага 1934.

ПриміткиРедагувати

  1. Очерки смуты . Т 5 , стр 104
  2. «Вольная Кубань» за 26.05.19
  3. «Вольная Кубань» 25 мая 1919 г.

ПосиланняРедагувати