Відкрити головне меню

Бібліотека Українського католицького університету

Бібліотека Українського католицького університету (Український католицький університет) є однією із провідних університетських бібліотек України і публічним простором, але й відкрита для інших категорій читачів. Знаходиться у Центрі Шептицького.

Бібліотека Українського католицького університету
Бібліотека Українського католицького університету.jpg
49°49′04″ пн. ш. 24°01′21″ сх. д. / 49.81802100002777678° пн. ш. 24.02274600002778016° сх. д. / 49.81802100002777678; 24.02274600002778016Координати: 49°49′04″ пн. ш. 24°01′21″ сх. д. / 49.81802100002777678° пн. ш. 24.02274600002778016° сх. д. / 49.81802100002777678; 24.02274600002778016
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Тип: наукова бібліотека[d]
Складова Центр Шептицького
Розташування Львів

Зміст

СтруктураРедагувати

Бібліотечні фонди, які нараховують понад 160 000 примірників та 2 652 назв періодичних видань, знаходяться у двох корпусах Університету (вул. Стрийська 29 та вул. Хуторівка 35а) та класифіковані за системою Бібліотеки Конгресу США. У Центрі ім. Митрополита Андрея Шептицького (Центр Шептицького) бібліотечні фонди розміщені на п'ятьох поверхах:

  • I поверх: виставкові стелажі з новими надходженнями книг;
  • II поверх: G-Z (соціальні науки, мистецтво, філологія, художня література, прикладні науки, бібліографія);
  • III поверх: BL-F (богослов'я, історія), фонд стародруків та спеціальних колекцій, поточна періодика, книги Бізнес-школи;
  • IV поверх: A-BJ (довідкові видання, філософія, психологія, етика).

У цокольному приміщенні Центру Шептицького знаходиться книгосховище з відкритим доступом до книг. У корпусі Філософсько-богословського факультету (вул. Хуторівка 35а) знаходяться два читальні зали. Це — читальний зал богословсько-філософської літератури і читальний зал періодичних видань. Також тут розміщене книгосховище.

ІсторіяРедагувати

Історія становлення і розвитку бібліотеки УКУ нерозривно пов'язана із заснуванням Греко-католицької богословської академії, яку створив у 1928—1929 роках у Львові митрополит Андрей Шептицький. Бібліотека (спочатку Богословської академії) сформувалась на основі книг (близько 1 тис. збереження), які подарував митрополит Андрей Шептицький книгозбірні семінарії та Богословському науковому товариству. Перед радянською окупацією Бібліотека збільшила кількість книг до 6 тис. одиниць збереження та налагодила зв'язки з українськими, польськими, італійськими та чеськими видавництвами. Після приходу в Галичину більшовицьких військ у вересні 1939 року академію закрили, а багатьох викладачів та студентів репресували. Німецьке бомбардування 15 вересня 1939 року зруйнувало академічну Церкву Святого Духа та бібліотеку. До радянських репресій додалися репресії німецької окупаційної влади. Тож на початку 90-х років, після відкриття Університету, будівлю Бібліотеки довелося заново відновлювали.

У 1995 році Бібліотека розпочинає свою роботу з впорядкуванням подарованих книг із книгозбірні Українського католицького університету та Папського біблійного інституту з Риму, о. Івана Кота з Бельгії, о. Івана Музички з Риму, від добродійної організації «Церква в потребі» з Німеччини. У результаті 1999—2000 роках бібліотечний фонд нараховував вже 35 тис. одиниць. Бібліотеку очолювали (за хронологічним принципом) Михайло Петрович, Іван Герасим, Юрій Підлісний, Тарас Тимо. З 2016 р. Бібліотека стала структурним підрозділом Центру імені митрополита Андрея Шептицького, який очолює Олег Яськів. Бібліотека УКУ є членом Європейської асоціації католицьких бібліотек, яка об'єднує бібліотеки католицьких університетів, богословських факультетів та семінарій Європи. Її мета — сприяти обміну літературою, досвідом, працівниками; організовувати спільну передплату електронних ресурсів та координувати діяльність католицьких бібліотек. У рамках цієї співпраці Бібліотека є учасником проекту «Мережа богословської літератури». Також бібліотека УКУ є офіційним членом Української бібліотечної асоціації (УБА). Це незалежна всеукраїнська громадська організація з індивідуальним і колективним членством, яка об'єднує на добровільних засадах осіб, професійно пов'язаних з бібліотечною справою, бібліографічною та інформаційною діяльністю, та тих, хто зацікавлений у їх розвитку.

Бібліотека у цифрахРедагувати

  • Штат — 16 працівників
  • Площа — (6027 кв.м. — Центр Шептицького і 305,4 кв.м. — Філософсько-богословський факультет)
  • Книжковий фонд — понад 160 000 примірників
  • Фонд періодичних видань — 2 652 назв журналів та газет
  • Загальна кількість відвідувань за останній рік — 12 999
  • Загальна кількість книговидач за останній рік — 5 396

Фонд стародруків та спеціальних колекційРедагувати

Фонд стародруків та спеціальних колекцій — один із найвагоміших складових частин бібліотеки. Він уміщає в себе чисельну збірку стародруків з наступною тематикою: Ірмолої, Часослови, Четеї Мінеї, Афологіони, Требники, Октоїхи, Апостоли, Псалтирі, Анфологіони, Служебники Житія святих та ін. Колекція стародруків релігійної тематики є однією із найповніших збірок друкованих артефактів такого характеру в Україні.

Також у цьому фонді маємо цінну колекцію рідкісних книг, серед яких видання праць Василя Липинського «Послання до братів-хліборобів», німецькомовне видання Юрія Пелеха «Історія Греко-Католицької Церкви» у 2-х томах, підручник з латинської граматики, укладений Юлієм Кобилянським, рідкісна праця Володимира Січинського «Конспект з історії світового мистецтва». Крім того, у спеціальній колекції знаходяться книги з автографами та дарчими підписами відомих церковних, громадських та культурних діячів. Зокрема, автографи Климентія Шептицького, Сергія, Михайла та Олександра Грушевських. З 2008 р. у Бібліотеці УКУ налагоджена робота по оцифруванню книг рідкісних видань, рукописів і стародруків. За цей час оцифровано понад 900 томів літургійних книг (рукописів і стародруків), а також церковної періодики 1920—1930 років. На сайті бібліотеки під рубрикою електронні ресурси доступні літургійні книги-стародруки (рукописи або друковані видання XVI-поч. XX ст.) з фондів бібліотеки (Антологіони, Ірмологіони, Мінеї, Тіроді, Служебники, Требники та інші). Варто зауважити, що тематика фонду стародруків та спеціальних колекцій на цьому не завершується. Складовою збірки є особисті архіви видатних вчених, меценатів, діячів церкви або окремих громадських організацій, якими пишається Бібліотека. Зокрема:

  • архів Миколи Чубатого
  • архів Ігоря Шевченка
  • архів українського Самвидаву
  • архів польського Самвидаву
  • архів Мирослава Лесіва
  • архів Миколи Ґеника-Березовського

У фондах Бібліотеки УКУ знаходиться колекція книг та нот, подарована відомим музикознавцем Крістофом Вольфом[en], яка складається з авторських монографій, збірників наукових праць, з книг та музикознавчої періодики під редакцією Крістофа Вольфа, з ілюстрованих популярних видань про міста, пов'язані творчістю відомих музикантів, а також повного факсимільного видання нот К.-Ф.-Е. Баха з коментарями вченого. Спецколекція періодичних видань ХІХ-ХХ ст. є важливою складовою Бібліотеки УКУ. Вона включає видання науково-популярного характеру з різних регіонів України, таких як «Літературно-науковий вісник» чи «Кіевская старіна», «Мета», «Візантійський временік», «Записки НТШ», «Етнографічний збірник», «Вістник Європи», «Рідна земля», «Краківські вісті» «Дзвони» і добірку періодики релігійного характеру: «Голос спасителя», «Добрий пастир», «Временік Ставропійського інституту» та ін. Варто зауважити, що у фонді наявний єдиний в Україні цілісний комплект шематизмів Греко-Католицької Церкви.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати


ПосиланняРедагувати