Бєляєв Валерій Іванович

Валерій Іванович Бєляєв (нар. 14 жовтня 1931(19311014) — 28 березня 1999) — академік НАН України в галузі метеорології та океанології (1988), фахівець з математичного моделювання складних систем в оболонках Землі : атмосфері, гідросфері та техносфері.

Бєляєв Валерій Іванович
Народився	14 жовтня 1931(1931-10-14) Дитяче Село, Ленінградський Приміський районd, Ленінградська область, РСФРР, СРСР
Помер	28 березня 1999(1999-03-28) (67 років) Севастополь, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	фізичний факультет МДУ
Галузь	метеорологія та океанологія
Заклад	Fedorov Institute of Applied Geophysicsd Морський гідрофізичний інститут НАН України
Вчене звання	академік НАН України
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки:	моделювання в екології
Нагороди

Життєпис

Валерій Іванович Бєляєв народився 14 жовтня 1931 р. у м. Пушкіні в родині викладачів. Закінчив фізичний факультет Московського університету ім. М. В. Ломоносова (1949—1954). Працював старшим науковим співробітником Інституту прикладної геофізики АН СРСР. З 1962 р. працював в системі Академії наук України.

• 1962—1973 — Завідувач відділу та заступник директора з наукової роботи Морського гідрофізичного інституту НАН України (1962—1973). У 1969 р. захистив докторську дисертацію.
  • 1964 — Доктор фізико-математичних наук,
  • 1969 — професор, член-кореспондент НАН України.
• 1973—1981 — завідувач відділу математичного моделювання Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського,
• 1981—1999 — завідувач відділу оптики і біофізики океану Морського гідрофізичного інституту НАН України,
  • 1988 — академік НАН України
• 1992—1999 — голова Кримського відділення НАН України, яке згодом було реорганізовано в Кримський науковий центр. Тоді ж В. І. Бєляєв створив і став директором Наукового центру з проблем моделювання в екології та рекреаційної географії НАН України.
• 2000 — Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000, посмертно).

Наукова діяльність

На основі оригінального підходу, що ґрунтується на лагранжевому уявленні рівнянь стану у фазовому просторі параметрів, В. І. Бєляєв розробив ефективний метод опису геофізичних явищ, зумовлених фазовими переходами. Він вивчав океан як складну систему, стан якої формується в результаті взаємодії фізичних, хімічних, біологічних процесів, а також в умовах антропогенних навантажень.

Були розроблені моделі фізіологічних процесів в тканинах організмів морських тварин при взаємодії з навколишнім середовищем, моделі екосистем шельфу пелагіалі Чорного моря, модель екосистеми його сірководневої зони, модель системи «місто-навколишнє середовище», модель еволюції Сонячної системи та ін. Були створені нові логікоінформаційні моделі екологічних і еколого-економічних систем. На їх основі були розроблені комп'ютерні програмні системи управління розвитком прибережних морських регіонів.

Джерела

• Бєляєв В. І. в Енциклопедії Сучасної України [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• УРЕ [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]