Бюльбюль короткодзьобий
| Бюльбюль короткодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pycnonotus snouckaerti Siebers, 1928 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pycnonotus bimaculatus snouckaerti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль короткодзьобий[2] (Pycnonotus snouckaerti) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом золотобрового бюльбюля, однак був визнаний окремим видом у 2016 році[4].
Поширення і екологія ред.
Короткодзьобі бюльбюлі мекають в горах на північному заході Суматри, переважно в межах Національного парку Ґунунґ-Льосер[en]. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на галявинах і в чагарникових заростях.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Раніше вважалося, що ареал виду охоплює більшу площу, однак після обстеження місцевості виявилося, що короткодзьобі бюльбюлі мешкають лише в межах Національного парку Ґунунґ-Льосер, і є дуже рідкісним видом. За оцінками дослідників, популяція короткодзьобих бюльбюлів становить від 375 до 1500 птахів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pycnonotus snouckaerti. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Pycnonotus snouckaerti у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Species Updates « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org (амер.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 29 березня 2017.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |