Бюльбюль білобровий
| Бюльбюль білобровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Білобровий бюльбюль (Васаї, Махараштра, Індія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pycnonotus luteolus (Lesson, 1841) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Haematornis luteolus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль білобровий[2] (Pycnonotus luteolus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Індії і на Шрі-Ланці[3][4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см, з яких близько 8 см припадає на хвіст. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла оливково-сіра, нижня частина тіла білувата. Над очима білі "брови", під очима білі напівкільця, через очі проходить темна смуга, під дзьобом чорні "вуса". Гузка жовтувата, підборіддя і вуса мають жовтуватий відтінок. Горло білувате. На потилиці є кілька нитчастих пер. Спів мелодійний, складається з різноманітних трелей. Представники підвиду P. l. insulae мають дещо тьмяніше забарвлення і коротші крила, ніж представники номінативного підвиду[5][6][7].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[8]
- P. l. luteolus (Lesson, R, 1841) — центральна і південна Індія;
- P. l. insulae Whistler & Kinnear, 1932 — Шрі-Ланка.
Поширення і екологія ред.
Білоброві бюльбюлі поширені в Індії на південь від Гуджарату, Мадх'я-Прадешу і західної частини Західного Бенгалу (Міднапуру) та на Шрі-Ланці. Вони живуть в сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, на полях і плантаціях, в парках і садах.
Поведінка ред.
Білоброві бюльбюлі зустрічаються поодинці або парами. Живляться плодами нектаром і комахами, шукають їжу в чагарниках. Сезон розмноження триває з березня по вересень, з піками в лютому і у вересні. Гніздо чашоподібне, зроблене з гілочок, павутиння і шерсті, розміщується в чагарниках низько над землею. В кладці 2 яйцяref>Vijayan, VS (1978). Breeding biology of Bulbuls, Pycnonotus cafer and Pycnonotus luteolus (Class: Aves, Family: Pycnonotidae) with special reference to their ecological isolation. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 75: 1090—1117. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.</ref>[9].
Галерея ред.
.JPG)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pycnonotus luteolus. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 341.
- ↑ Baker, EC Stuart (1922). Fauna of British India. Birds. Volume 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 417—418.
- ↑ Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 98—100.
- ↑ Whistler, H (1949). Popular handbook of Indian birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackon. с. 76—77.
- ↑ Oates, EW (1889). Fauna of British India. Birds. Volume 1. London: Taylor and Francis. с. 290—291.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Hume, AO (1889). The nests and eggs of Indian Birds. Volume 1 (вид. 2nd). London: R. H. Porter. с. 189—190.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |