Бгаскара II

(Перенаправлено з Бхаскара II)

Бгаскара, прийнято називати Бгаскара II, щоб відрізнити його від іншого індійського вченого Бгаскари I (11141185) — індійський математик і астроном XII століття[1]. Очолював астрономічну обсерваторію в Удджайні.

Бгаскара II
санскр. भास्कर
Народився 1114(1114)
Бід (округ)
Помер 1185(1185)
Удджайн, Індія
Місце проживання Індія
Діяльність математик, астроном, астролог
Галузь математика, астрономія
Відомий завдяки: Один із перших проектів вічного двигуна

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Бгаскара II у Вікісховищі

Життя і діяльність ред.

Бгаскара написав трактат «Сіддганта-широмані» («Вінець навчання»), який складається з чотирьох частин: «Лілаваті» (присвячена арифметиці), «Біждаґаніта» (алгебра), «Ґоладгайя» (сферика), «Ґрангаґаніта» (теорії руху планет).

Бгаскара отримував від'ємні корені рівнянь, хоча й сумнівався у їхньому значенні. Йому належить один із найбільш ранніх проектів вічного двигуна.

Книга «Лілаваті» в країнах Азії була зразком підручника з техніки обчислень. В 1816 році вона була надрукована в Калькутті і з того часу неодноразово перевидавалась як підручник із математики.

Бгаскара в своєму вірші, який датується приблизно 1150 роком, описує певне колесо з прикріпленими навскоси по ободу довгими, вузькими посудинами, наполовину заповненими ртуттю. Принцип дії цього першого механічного «перпетуум мобіле» ґрунтувався на відмінності моментів сил тяжіння, створених рідиною, яка переливалась в посудинах, розміщених на окружності колеса[2].

Твори ред.

  • Bhaskara II, Siddhanta-siromani, English transl. by B. Sastri and L. Wilkinson. Calcutta, 1861.

Примітки ред.

  1. Баскара // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. посилання. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.

Література ред.

  • Ван дер Варден Б. Л. Уравнение Пелля в математике греков и индийцев. Успехи математических наук, 31, вып. 5(191), 1976, с. 57-70.
  • Володарский А. И. Очерки истории средневековой индийской математики. М.: Наука, 1977.
  • Patwardhan K. S., Naimpally S. A., Singh S. L. Lilavati of Bhaskaracarya. Delhi, 2001.
  • Sarasvati Amma T. A. Geometry in ancient and medieval India. Delhi: Motilal Banarsidass, 1979.
  • Д. Я. Стройк. Краткий очерк истории математики. М. «Наука», 1984