Бухонка Петро Миколайович
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Петро Миколайович Бухонка (Бухонко)[1] (1906-1944) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).
| Петро Миколайович Бухонка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 29 червня 1906 Добруш, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія | ||||
| Смерть | 5 лютого 1944 (37 років) загиблий у бою | ||||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | ||||
| Рід військ | Інженерні війська | ||||
| Звання |  Рядовий | ||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
ред.Петро Бухонка народився 29 червня 1906 року в селищі Добруш (нині — Гомельська область Білорусії) в сім'ї селянина.
Закінчив чотири класи школи, з 1928 ріку працював на Добрушській целюлозно-паперовій фабриці «Герой праці».
В 1941 ріці був покликаний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З початку німецько-радянської війни — на її фронтах. До вересня 1943 ріку червоноармієць Петро Бухонка був сапером 350-го окремого інженерного батальйону 6-ї армії (СРСР) Південно-Західного фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].
26 вересня 1943 року, незважаючи на масований ворожий вогонь, Бухонка на гумовому човні зробив два рейси на західний берег Дніпра в районі села Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області Української РСР. Коли Бухонка закінчував другий рейс, човен був пробитий і почав тонути. Тоді, незважаючи на поранення в руку і ногу, Бухонка заклав пробоїну в човні, врятувавши тим самим трьох поранених бійців і доставивши десант на західний берег.
В одному з наступних боїв Бухонка отримав важке поранення. 5 лютого 1944 ріку він помер від легеневої кровотечі в 5250-му похідно-польовому госпіталі 8-ї гвардійської армії. Похований в братській могилі в селі Бузулуки Криничанського району Дніпропетровської області[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» червоноармієць Петро Бухонка посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна і Червоної Зірки. На честь Бухонкі названа вулиця в Добруші[1].
Примітки
ред.Література
ред.- Навічно в серці народному. — 3-е изд., Доп. і испр. — Мінськ, 1984. (рос.)