Відкрити головне меню

Григорій Прокопович Бутенко (31 січня (12 лютого) 1904(19040212), село Дячківка Харківської губернії, тепер Нововодолазького району Харківської області — 9 січня 1977, місто Київ) — український радянський державний і партійний діяч, міністр сільського господарства Української РСР, міністр м'ясної і молочної промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го і 7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 1—6-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1938—1940 і 1952—1956 р. Член ЦК КПУ в 1940—1952 і 1956—1971 р.

Григорій Прокопович Бутенко
Бутенко Григорій Прокопович.jpg
Народився 31 січня (12 лютого) 1904(1904-02-12)
Дячківка, Харківська область
Помер 9 січня 1977(1977-01-09) (72 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1939Орден Леніна — 1948Орден Леніна — 1958Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня

Могила Григорія Бутенка

БіографіяРедагувати

Народився у родині сільського коваля в селі Дячківці (за іншими даними — Матвіївці) на Харківщині. Працював у сільському господарстві. З 1924 року — член правління сільського споживчого товариства села Зачепилівки Харківської губернії.

У 1926—1928 роках — в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1928—1930 роках — голова Зачепилівського сільського споживчого товариства.

У 1930—1931 роках — завідувач Зачепилівського районного земельного відділу на Харківщині.

У 1931—1934 роках — голова Красноградської районної колгоспної спілки; завідувач Красноградського районного земельного відділу Харківської області.

У 1934—1937 роках — директор Берестовеньківської машинно-тракторної станції Красноградського району Харківської області.

У 1937—1938 роках — голова виконавчого комітету Красноградської районної ради депутатів трудящих Харківської області.

Освіта незакінчена вища. Закінчив чотири курси Харківського сільськогосподарського інституту.

У 1938 — січні 1940 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

3 січня 1940 — 10 лютого 1947 року — народний комісар — міністр землеробства Української РСР.

10 лютого 1947 — 31 січня 1949 року — міністр сільського господарства Української РСР.

31 січня 1949 — 1953 року — міністр м'ясної і молочної промисловості Української РСР.

У 1953—1956 роках — уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Українській РСР.

У червні — 2 серпня 1956 року — міністр хлібопродуктів Української РСР.

2 серпня 1956 — 12 червня 1968 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР з питань сільського господарства.

З червня 1968 року — персональний пенсіонер союзного значення. Похований в Києві, на Байковому кладовищі.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати