Буркун індійський

вид рослин

Буркун індійський[1] (Melilotus indicus (L.) All.)  — вид рослин родини бобові (Fabaceae). лат. indicus — географічний епітет, що натякає на його місце зростання в Індії.

Буркун індійський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Буркун (Melilotus)
Вид:
Буркун індійський (M. indicus)
Біноміальна назва
Melilotus indicus

Морфологія ред.

Однорічна або дворічна трав'яниста рослина. Сильно розгалужена пряма трава 30–50 см заввишки. Листя представлені ланцетними листочками, іноді майже лінійними 3–5 мм завдовжки. Маленькі квіти 2–3 мм з жовтими віночками. Плоди — загострені стручки 2–2,5(-3) х 2(-2,5) мм з 1–2 насінням, майже кулясті або яйцеподібні широкі, жовтувато-коричневі, темно-коричневі або зеленуваті. Насіння 1,5–2 мм, яйцевиде, горбкувате. 2n=16

Поширення, біологія ред.

Поширення: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Бахрейн; Кувейт; Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ірак; Ізраїль; Ліван; Сирія; Туреччина; Казахстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Китай — Тибетський автономний район; Індія; Непал; Пакистан. Кавказ: Азербайджан; Росія — Дагестан. Південна Європа: Албанія; Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Франція [вкл. Корсика]; Португалія; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови]. Натуралізований в деяких інших країнах; також культивується.

Квітне навесні. Квіти та фрукти з березня по червень. Росте на піщаних чи глинистих ґрунтах; 10–1550 м.

Використання ред.

Використовується як джерело нектару для бджіл, також кормів, а також для поліпшення ґрунту. Також використовується в народній медицині. Є отруйним для деяких ссавців і є потенційним забруднювачем насіння сільськогосподарських культур.

Галерея ред.

Примітки ред.

Джерела ред.