Дмитро́ Бурко́ (нар.1886, с. Татари, тепер Залужани, Самбірський район, Львівська область — пом.1941?, Дрогобич, Дрогобицька область, УРСР) — військовий та педагогічний діяч у Галичині; професор; діяч Пласту; сотник Січових Стрільців Армії УНР у Києві. Приятель Пласту у Золочеві.

Дмитро Бурко
Дмитро Бурко - сотник Січових Стрільців Армії УНР.jpg
Народився 1886(1886)
с. Татари
(тепер Залужани)
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 1941(1941)
Дрогобич
УРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність викладач
Alma mater Львівський університет
Празький університет
Військове звання 09 УНР 30-03-1920 Сотник.svg Сотник
Конфесія УГКЦ
У шлюбі з Гелена

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Татари (тепер Залужани Самбірського району). Закінчив Самбірську гімназію у 1912 році, де був активним членом «Українського Студентського Союзу». 1912 року поступив на філософський факультет Львівського університету. У лютому 1913 році був у числі тих, хто підписав звернення за Український Університет[1]. Закінчити Львівський університет Дмитрові Буркові не вдалося закінчити навчання, почалась Перша світова війна.

Мобілізований до Австро-Угорського війська, де був старшиною артилерії. Потрапив у російський полон, знаходився у «Челюканова один» в Дубовці біля Царицина. 13 січня 1918 року прибув до Києва і вступив у Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців[2]. Був сотником артилерії[3]. Потім Дмитро Бурко був помічником команданта гарматної бригади Романа Дашкевича[4].

Після поразки Визвольних Змагань, опинився у Чехословаччині, де закінчив Празький університет. Повернувся до дому, Дмитро Бурко одружився із Геленою — дочкою священика о. Нестеровича, пароха села Татари (Залужани Самбірського району).

З 1921 року Дмитро Бурко гімназійний учитель у Галичині, викладав німецьку мову в гімназіях «Рідної школи» в Яворові, Золочеві, Дрогобицькій українській гімназії імені Івана Франка[5]. Член куреня імені Ольги Кобилянської у Золочеві.

Дмитро Бурко був заарештований 22 червня 1941 року у місті Дрогобичі НКВДистами разом з Іваном Чмолою[6][7]. Його ім'я знаходимо у списку страчених Дрогобицької тюрми[8].

Пам'ятьРедагувати

Іменем Дмитра Бурка названо вулицю у місті Дрогобичі[9].

 
Будинок, в якому мешкав Дмитро Бурко. На будинку встановлено мармурову меморіальну дошку у 1992 році

У 1992 році на будинок, в якому мешкав Дмитро Бурко було встановлено мармурову меморіальну дошку.

4 вересня 2009 року на будинку колишньої української гімназії встановлено пам'ятну таблицю. Напис на ній говорить: «Будинок колишньої гімназії імені І.Франка (1929—1939, 1941—1944 рр.). Споруджено у 1926—1929 рр. за народні кошти. Архітектор — Є. Нагірний. Громадський комітет будівництва: В.Ільницький (голова), О.Левицький, Р.Савойка, В.Чапельський. Освятив будівлю 9.06.1930 р. єпископ Й.Коциловський. Тут працювали відомі педагоги і громадські діячі: М.Бараник (1890—1961) — директор, сотник УСС, І.Чмола (1892—1941) — засновник Пласту, полковник УГА, Д.Бурко (1886—1941) — сотник УГА. 2009 р.»[10]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залужани: Історія та сучасність. Історико — краєзнавчий нарис. Богдан Виханський. Видавництво «Коло» 2004 р.
  • Саґатий М. Історія Пласту в Золочеві (1921—1930 рр.) // Золочівщина. Її минуле і сучасне. — Нью-Йорк — Торонто — Канберра, 1982. — С. 498—501
  • Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів — Нью-Йорк, 2002. — С. 286.

ПосиланняРедагувати