Бульбашка Алькуб'єрре

Див. також: Алькуб'єрре

Бульбашка Алькуб'єрре (англ. Alcubierre bubble), інша назва — двигун Алькуб'єрре (англ. Alcubierre drive)  — ідея руху зі швидкістю, що перевищує швидкість світла, основою якої є точне розв'язання рівнянь Ейнштейна, яке запропонував мексиканський фізик-теоретик Мігель Алькуб'єрре. У нормальному просторі-часі жоден об'єкт не може рухатися швидше, ніж швидкість світла, однак, замість руху вище швидкості світла у межах локальної системи координат, космічний корабель може переміщуватися, стискаючи простір перед собою та розширюючи його позаду, що, теоретично, має дозволити йому рухатися з будь-якою швидкістю, зокрема, і з понадсвітловою. Таким чином, корабель рухається у гіпер-релятивістському локально-динамічному просторі.

Історія ред.

1994 року Алькуб'єрре запропонував метод зміни геометрії простору за допомогою створення хвилі, що стискає простір попереду та розширює його ззаду[1].

Експериментальна перевірка ред.

2012 року група Eagleworks під керівництвом Гарольда Вайта[en] (APPL JSC NASA), оголосила про створення інтерферометра Вайта — Джудея[en], який, за їхніми заявами, може виявити просторові збурення, створювані сильними електричними полями. Експеримент докладно описано у роботі Гарольда Вайта Warp Field Mechanics 101'[2][3][4][5].

Створення інтерферометра фінансувалося Космічним центром імені Ліндона Джонсона, витрати склали близько 50 тисяч доларів США.[6]

У літературі ред.

Схожі способи пересування космічних кораблів (стиск простору перед зорельотом, і розширення за ним) показані у трилогії «Люди як боги» Сергія Снегова, а також у знаменитому фантастичному серіалі «Зоряний шлях». За словами самого Алькуб'єрре, його ідея прийшла йому саме під час перегляду серіалу.

Цей метод пересування детально описаний у циклі Вільяма Кейта (під псевдонімом Ян Дуглас) «Зоряний авіаносець» як єдино можливий спосіб руху швидше за швидкість світла. Для створення бульбашки використовується вигадана технологія маніпуляції гравітацією через створення чорних дір.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Alcubierre, Miguel (1994). The warp drive: hyper-fast travel within general relativity. Classical and Quantum Gravity. 11 (5): L73—L77. arXiv:gr-qc/0009013. Bibcode:1994CQGra..11L..73A. doi:10.1088/0264-9381/11/5/001.
  2. Roundup (PDF). Lyndon B. Johnson Space Center. July 2012. Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
  3. Dr. Harold “Sonny” White (30 вересня 2011). Warp Field Mechanics 101 (PDF). NASA Johnson Space Center. Архів оригіналу (PDF) за 1 вересня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
  4. НАСА готує експерименти з понадсвітлового руху. 18 вересня 2012 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  5. Clara Moskowitz (17 вересня 2012). Warp Drive May Be More Feasible Than Thought, Scientists Say. SPACE.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 25 липня 2013.
  6. Keith Cowing (12 квітня 2013). Clarifying NASA's Warp Drive Program. Spaceref. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 27 липня 2013.