Відкрити головне меню

«Бук-М1-2» (індекс ГРАУ — 9K37M1-2, за класифікацією МО США і НАТО — SA-17 Grizzly) — зенітно-ракетний комплекс. Розробка 1994—1997 років. Розроблено в НДІ Приладобудування ім. В. В. Тихомирова. Військовий ЗРК середньої дальності, який призначався для захисту військ і об'єктів при розташуванні їх на місці і в ході наступальних (оборонних) дій від ударів аеродинамічних об'єктів (літаків, вертольотів і крилатих ракет).

Бук-М1-2
індекс ГРАУ 9К37М1-2
класифікацією МО США і НАТО SA-17 Grizzly
Buk-M1-2 9A310M1-2.jpg
Самохідна установка 9А310М1-2 ЗРК «Бук-М1-2».
Тип Зенітно-ракетний комплекс ППО СВ
Розробник  Росія Науково-дослідний інститут приладобудування імені В. В. Тихомирова
Роки розробки з 1994 по 1997
Прийняття на озброєння 1998
Виробник Ракета:  Росія Долгопрудненське науково-виробниче підприємство
КП, СВУ, СОЦ:  Росія Ульяновський механічний завод
ПЗУ:  Росія Машинобудівний завод імені М. І. Калініна
Основні експлуатанти  Сухопутні війська Російської Федерації
Базова модель 9К37 «Бук»

Commons-logo.svg Бук-М1-2 у ВікіСховищі

Станція виявлення цілей 9С18М1-1 комплексу «Бук-М1-2»

Елементи комплексу «Бук-М1-2» виконані на шасі ГМ-569 виробництва ВАТ «Митищинській машинобудівний завод»[1].

Зміст

ІсторіяРедагувати

Розробка «Бук-М1-2» завершена 1997 році. Використовуються два основних типи ракет — 9М38M1 або 9М317.

Кооперацією підприємств на чолі з «НДІП ім. В. В. Тихомирова» в 1994—1997 рр. була проведена робота по створенню ЗРК «Бук-M1-2». За рахунок застосування нової ракети 9М317 і модернізації інших засобів комплексу вперше забезпечена можливість ураження тактичних БР типу Ланс і авіаційних ракет, елементів високоточної зброї, надводних кораблів на дальностях до 25 км і наземних цілей (літаків на аеродромах, пускових установок, великих командних пунктів). Підвищено ефективність ураження літаків, вертольотів і крилатих ракет. Межі зон ураження збільшені до 45 км по дальності і до 25 км по висоті. У новій ракеті передбачається використання інерційно-корегуємої системи управління з напівактивною радіолокаційною ГСН з наведенням по методу пропорційної навігації.

Прийнято на озброєння в 1998 році[2].

На базі Бук-М1-2 розроблений ЗРК Бук-М2, розробка завершилася в 2008 році, перші стрільби виконані в 2010 році на полігоні Капустин Яр.

У 2011 році комплекс «Бук-М2» прийнятий на озброєння 297 зрбр ППО СВ (селище Алкіно, Башкирія)[3]

Активно ведеться робота зі створення нових комплексів військової ППО, у тому числі перспективного ЗРК Бук-М3.[4]

ХарактеристикиРедагувати

Радар з ФАР («Бук-М2»)

  • Дальність виявлення цілей не менше 100 км[5] з цифровою обробкою сигналів.[6]

Джерело[7]

  • Одночасне виявлення 24 цілей
  • Обстріл 6-ти цілей базове значення, з 97го 10-12, межа подернізації 22.[6][8][9]
  • Час реакції 15 с

Основні характеристики ракети 9М317:

  • Вперше забезпечена можливість перехоплення ракет типу Ланс[6]
  • Вага: 715 кг
  • Довжина: 5,55 м
  • Калібр: 0,4 м
  • Розмах крил: 0,86 м
  • Максимальна швидкість слабости цілей: 1200 м/с
  • Максимальне перевантаження ЗУР: 24 g
  • Вага бойової частини: 50-70 кг
  • Імовірність ураження вказана при стрільбі по принципу: одна ракета — одна ціль.
  • Максимальна дальність ураження літаків типу F-15 42 км[7]
    • Імовірність ураження неманевруючого літака 0,7-0,9
    • Імовірність ураження маневруючого літака (7-8g) 0,5-0,7
  • Максимальна дальність ураження БР типу Ланс (на висотах 2-16 км) 20 км[2]
    • Імовірність ураження ОТР 0,5-0,7
    • Максимальна швидкість ураження ракети, що наближається типу Ланс 1200 м/с
    • Максимальна швидкість ураження ракети, що віддаляється типу Ланс 300 м/с
  • Максимальна дальність ураження ракети AGM-86 ALCM:
    • на висоті 30 м — 20 км,
    • на висоті 6000 м − 26 км
    • Імовірність ураження КР 0,6-0,8
  • Максимальна дальність ураження протирадіолокаційних ракет типу «HARM» — 20 км
    • Імовірність ураження ПРР 0,6-0,8
  • Максимальна дальність ураження вертольотів типу «Хью-Кобра» 42 км (при швидкості цілі більше 50 м/с)
  • Максимальна дальність ураження вертольотів, які зависли 10-12 км

Склад комплекса «Бук-М1-2»Редагувати

  • 1 × Командний пункт 9С470М1-2
  • 6 × Самохідна вогнева установка 9А310М1-2
  • 3 × Пуско-заряджаюча установка 9А39М1
  • 1 × Станція виявлення цілей 9С18М1
  • машина технічного обслуговування (МТО) 9В881М1-2 з автопричіпом ЗІП 9Т456
  • майстерня технічного обслуговування (МТО) АГЗ-М1
  • машини ремонту і технічного обслуговування (МРТО):
    • МРТО-1 9В883М1
    • МРТО-2 9В884М1
    • МРТО-3 9В894М1
  • транспортна машина 9Т243 з комплектом технологічного обладнання (КТО) 9Т3184
  • автоматизована контрольно-випробувальна рухома станція (АКВПС) 9В95М1
  • машина (майстерня) ремонту ракет 9Т458
  • уніфікована компресорна станція УКС-400В
  • рухома електростанція РЕС-100-Т/400-АКР1

Як бойова одиниця комплекс являє собою окремий зенітно-ракетний дивізіон, що складається з батареї управління — КП, станції виявлення цілей і 3-х вогневих батарей (2 СВУ і 1 ПЗУ). Додатково СВУ 9А310М1-2 може бути додані засоби ЗРК «Куб», тобто СПУ 2П25 і СУРН 1С91 з СПУ 2П25.

ЗображенняРедагувати

Пуско-заряджаюча установка 9А39 комплексу Бук-М1-2 на міжнародному форумі «Технології в машинобудуванні»:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Бук-М1-2» на шасси ГM-569
  2. а б Зенитный ракетный комплекс «БУК-М1-2»
  3. Зенитно-ракетный комплекс «Бук-М2» принят на вооружение в башкирской бригаде ПВО, Телеканал «Звезда», 24 ноября 2011 года
  4. Новейшие комплексы ПВО «Тор-М2» и «Бук-М3» будут приняты на вооружение ВС РФ в 2008—2009 годах Архівовано 11 October 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine. Роспром, ИТАР-ТАСС, 21 сентября 2007
  5. ОАО "НИИП им. Архів оригіналу за 16 листопад 2010. Процитовано 21 вересень 2016. 
  6. а б в Зенитный ракетный комплекс Бук-М1-2 (Урал) | Ракетная техника
  7. а б Зенитный ракетный комплекс «Бук-М1-2»
  8. Зенитный ракетный комплекс «Бук-М1-2»[1]
  9. Василий Н. Я., Гуринович А. Л., зенитные ракетные комплексы, стр. 251

ПосиланняРедагувати