Вікіпедія

Бужинська Катерина Володимирівна

українська співачка
(Перенаправлено з Бужинська Катерина)

Катерина Володимирівна Бужинська (ім'я при народженні — Катерина Володимирівна Ящук[2], 13 серпня 1979, Норильськ, РСФСР) — українська співачка, мецо-сопрано (альт)[3], лауреат численних пісенних конкурсів, Гран-прі на Слов'янському базарі в 1998 році, народна артистка України[4]. Співпрацює з українською студією Artur Music. Випустила 8 альбомів з 1998 року. У репертуарі є пісні українською, російською, англійською, італійською, іспанською, івритом, болгарською.

Катерина Бужинська
Основна інформація
Дата народження13 серпня 1979(1979-08-13) (45 років)
Місце народженняНорильськ, Росія
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Професіяспівачка
ОсвітаКІМ ім. Глієра
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментивокал[d]
Моваукраїнська
російська
англійська
італійська
іспанська
іврит
болгарська
Жанрипоп-музика
ПсевдонімиКатерина Бужинська
ЛейблиBest Musicd[1]
НагородиНародний артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист України
www.buzhynska.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Дитинство

ред.

Катерина Володимирівна Бужинська народилась 13 серпня 1979 року в місті Норильськ, де прожила три роки. Згодом родина переїхала до Чернівців, на батьківщину матері. На початку кар'єри виступала під прізвищем батька Ящук, пізніше взяла прізвище матері — Бужинська[2].

Успіхи Катерини Ящук на початку творчого шляху пов'язані з дитячим ансамблем «Дзвінкі голоси» при палаці піонерів в Чернівцях та вчителем Марією Когос, у якої вчилась інша відома естрадна виконавиця Ані Лорак[5]. Катерина Ящук також працює в Чернівецькій філармонії[6]. В 1994 році Катерина стає фіналісткою програми першого каналу «Утренняя звезда». Після закінчення 9 класів Чернівецької середньої школи № 33, в 1993 році вступає до спеціалізованого Чернівецького музичного училища імені С. Воробкевича. В 1995 році Катерина Бужинська стає переможницею престижних українських пісенних конкурсів «Дивограй», «Первоцвіт», «Кольорові сни», «Червона рута»[7].

Початок кар'єри (1996—1999)

ред.

В 1996 році Катерина Бужинська бере участь на фестивалі «Веселад» та здобуває перше Гран-прі[8]. В тому ж році, за запрошенням свого продюсера Юрія Квеленкова, їде до Києва, де, склавши іспити, вступає до другого курсу Київського інституту музики імені Р. М. Глієра на відділення «Естрадного вокалу»[9], де штудіювала вокал в Тетяни Миколаївни Русової[10].

В 1997 році отримує Гран-прі на фестивалі «Молода Галичина» та «Крізь терни до зірок»[11], і першу премію на «Пісенний вернісаж». В 1997 році успіхи співачки були оцінені у програмі «Шлягер року» — в номінації «Відкриття року».

В 1998 році отримує Гран-прі на міжнародному фестивалі «Слов'янський базар-98»[12][13] за виконання пісні «Приречена» на вірші Ю. Рибчинського та музику Сержа Лами[14].

Бужинська співпрацює з поетом Юрієм Рибчинським та композитором Олександром Злотником і після перемоги на «Слов'янському базарі»[15]. Пісні та музика, які вони створили стали хітами: «Лід», «Романсеро», «Непокірна», а кліпмейкер Наталія Шевчук робить для них відео. В 1998 році співачка стала володарем премії «Прометей-престиж» в номінації «Юний талант»[16] в програмі «Людина Року»[17][18]. В 1998 році виходить дебютний альбом Катерини Бужинської «Музика, яку я люблю».

В 1999 році отримує Гран-прі за участь на фестивалі «Мальви» в місті Біла Підляська (Польща)[14]. В цьому ж році виходить її другий альбом — «Лід». На цю ж пісню було відзнято кліп, в якому взяли участь українські фігуристи Юлія Обертас та Дмитро Паламарчук[19].

2000—2008

ред.

У 2000 р. з успіхом закінчує Київське вище музичне училище та отримує диплом бакалавра за спеціальністю «артист естради». В 2001 році Бужинська стає першою представницею України на фестивалі в Сан-Ремо (Італія)[20], де виконала пісню «Україна»[21]. При співпраці зі студією НАК в тому ж році виходить альбом «Полум'я». В 2001 році Наталія Шевчук зняла кліп на пісню «Романсеро» із наступного альбому. Зйомки кліпу проходили в Музеї етнографії Пирогово в Києві, але антураж обирався під іспанську та циганську культуру. Текст про шалене кохання та зраду написав Юрій Рибчинський[22]. Президент України нагороджує Бужинську званням Заслуженої артистки України[23].

Другий кліп на історичну тему для пісні на слова Юрія Рибчинського «Чингісхан» зняв Баходир Юлдашев. Ідея створення художньої роботи із залученням акторів виникла у продюсера співачки за декілька років до зйомок[24], але реалізувати в 2002 році її зміг за своїм сценарієм Юлдашев на базі Ташкентської кіностудії «Узбекфільм», актори якої також узяли участь в масовках та постановочних боях. Узбецький актор Джавахир Закіров зіграв хана, а Катерина Бужинська його полонену, надалі — дружину, яка в кінці кліпу вбиває хана[25].

У 2003 році Бужинська випускає альбом «Романсеро». Після завершення роботи над альбомом «Коханою назви» у 2006 році, йде в декретну відпустку[26]. У 2008 році співачці було подаровано зірку на алеї зірок у Чернівцях[27].

2009—2013

ред.

В травні 2009 року Катерина Бужинська нагороджена орденом святого Станіслава[28]. У жовтні 2009 року Катерина Бужинська отримала нагороду «Жінка III тисячоліття».[29].

У 2011 році Катерина Бужинська разом з Володимиром Кузіним перемагає в фіналі телевізійного шоу на каналі Україна «Народна зірка-4»[30] та проводить сольний концерт «Королева натхнення»[31].

У 2012 році Олександр Філатович зробив кліп на пісню «Примарилось», музику до якої написав Віктор Чайка, а вірші — Віктор Іонов — її раніше в 2007 році виконала Ірина Аллегрова[32].

В травні 2013 року отримує музичну нагороду «Найкращий український дует року» в номінації «Гордість української пісні» за виконання пісні «Дві зорі» в дуеті з П.Чорним[33].

2014—2016

ред.

В червні 2014 року — виходить восьмий альбом «Нежный, родной».

В липні 2014 року — присвятила пісню Героям нашого часу «Солдат України»[34]

Вересень 2014 — Катерина Бужинська увійшла в ТОП-100 найкрасивіших жінок України

28 грудня 2014 — отримує нагороду «Шлягер року» за пісню «Україна-це ми!».

В травні 2015 р. відбувся благодійний тур для української діаспори у Європі під назвою «Україна — це ми», в ході якого співачка відвідала 8 країн: Болгарія, Угорщина, Австрія, Чехія, Німеччина, Італія, Іспанія, Польща і Україна. Ідея проведення благодійного туру «Українці в Європі» знайшла підтримку у Європейського культурного фонду, який надав значну допомогу ініціатору, організатору та продюсеру проєкту, чоловіку Катерини Дімітару Стойчеву. В столиці ЄС Брюсселі Катерина Бужинська мала офіційну зустріч з представниками Європарламенту на тему «Україна — європейська держава». Спеціально до туру була написана пісня «Європа і Україна», автор музики Ніколо, автор слів — донька відомого кутюр'є Михайла Вороніна Лариса.

26 травня 2015 року — отримує українську музичну премію «Золотий диск» за альбом «Як у нас на Україні». Золотий диск — спеціальний приз у вигляді золотої платівки для виконавців, в котрих тираж альбомів перевищив певну кількість (більше 200 тис. примірників).

26 травня 2015 року — отримує нагороду від Української Православної Церкви «За жертовність і любов до України»

4 вересня 2015 — За рішенням СКУМО співачка Катерина Бужинська удостоєна почесного звання «Співочий посол України» за благодійну волонтерську діяльність, патріотизм, популяризацію української пісні в усьому світі, благодійність і любов до рідного краю.

4 вересня 2015 — винесено подяку від регіонального штабу по соціальному забезпеченню переселенців Івано-Франківської області та адміністрації Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей за надану благодійну допомогу і подяку за вагомий внесок підростаючого покоління.

У вересні 2015 ім'я співачки Катерини Бужинської занесено в книгу «Почесні імена України — еліта держави». Книга передається президенту, в міністерства та відомства, дипломатичні представництва в Україні і за кордоном, в офіси діючих підприємств, наукових і навчальних закладів, бібліотек, поширюється на міжнародних виставках і семінарах!

Указом Президента України № 670/2015 від 1 грудня 2015 роки за значний внесок в історію і розвиток української культури, патріотизм, популяризацію української пісні у всьому світі, благодійність, волонтерську діяльність і любов до рідного краю, співачці Катерині Бужинської присвоїли звання «Народний артист України» .

У грудні 2015 отримує нагороду «Шлягер року»

5 грудня 2015 Народна артистка України, співачка Катерина Бужинська призначена на посаду «Президент БО» Фонд «Відродження Прикарпаття»

19 грудня 2015 відбулася презентація соціального міжнародного проєкту «Діти за мир у всьому світі», який об'єднав 35 країн світу. Організатором проєкту є БО «Фонд» Відродження Прикарпаття ". В рамках проєкту Катерина Бужинська як Президент фонду та «Співочий посол миру» разом з дітьми презентували гімн проєкту «Діти за мир у всьому світі» на аудієнції Папи Римського у Ватикані, в Європарламенті, штаб-квартирі НАТО, Парламенті Швейцарії та інших євроінститутами країн, в яких був презентований міжнародний проєкт. Даний проєкт був відзначений оргкомітетом книги рекордів в номінації «Наймасштабніший міжнародний соціальний проєкт», в якому було задіяно понад 100 тисяч дітей з усього світу.

28 лютого 2016 року бере участь в регіональному конкурсі «Благодійна Україна». В рамках конкурсу «Благодійна Україна» Народна артистка України Катерина Бужинська була нагороджена медаллю «За благодійність в Україні», також співачці вручили диплом «За благодійну та волонтерську діяльність».

23 квітня 2016 Народна артистка України, Президент БО "Фонд «Відродження Прикарпаття», співачка Катерина Бужинська отримала найвищу нагороду волонтера — Орден «ЄДНІСТЬ ТА ВОЛЯ».

2017

ред.

18 травня 2017 року нагороджена орденом «Берегиня України» міжнародного проекту «Я — Українка»

Особисте життя

ред.

2З квітня 2014 року вийшла заміж за Дімітара Стойчева.

27 грудня 2016 року народила двійню — Дмитра та Катерину[37].

Хіти

ред.
  • Лед. Баллада о фигурном катании
  • Приречена
  • Романсеро
  • Духмяна ніч
  • Як у нас на Україні
  • Звёзды
  • Желанный
  • Королева вдохновения
  • Обещаю
  • Любовь и счастье
  • По краю пропасти
  • Україна-це ми
  • Європа і Україна
  • Солдат України

Дискографія

ред.

Альбоми

ред.
  • 1998 — Музыка, которую я люблю
  • 1999 — Лёд
  • 2001 — Пламя
  • 2003 — Романсеро[38]
  • 2005 — Любимой назови[39]
  • 2011 — Королева вдохновения[40]
  • 2012 — Як у нас на Україні[41]
  • 2014 — Нежный, родной[42]
  • 2014 — Як у нас на Україні (оновлений)[43]

Посилання

ред.

Відеографія

ред.
Рік Кліп Режисер Автори тексту та музики
2002 «Чингисхан» Баходир Юлдашев Юрій Рибчинський та Сергій Гримальський[25]
2004 «Як у нас на Україні» Наталія Шевчук Валерія Серова, Олег Харитонов
2006 «Сладкая любовь» Наталія Шевчук Олег Гаврилюк
2007 «Звёзды» Наталія Шевчук Віталій Куровський, Руслан Квінта
2003 «Женщина-матадор» Наталія Шевчук Олександр Вратарьов[44], Gipsy Kings
2005 «Свобода» Наталія Шевчук Юрій Рибчинський, Вікторія Васалатій
2003 «Непокорная» Наталія Шевчук Юрій Рибчинський, Ніколо Петраш
2001 «Романсеро» Наталія Шевчук Юрій Рибчинський, Юрій Рибчинський[22]
2006 «Осень» Наталія Шевчук Олександр Єгоров, Віталій Куровський
2004 «Разговор» Наталія Шевчук Ю. Ключников
1999 «Лёд» Максим Паперник Юрій Рибчинський, Олександр Злотник[45]
2000 «Счастье, что снится» Семен Горов[46] Віталій Пастух, Василь Ткач[47]
1999 «Новогодняя» Семен Горов Ірина Бартошевська[48]
2009 «You are the best» Наталія Шевчук Ю. Рибчинський, О. Ларіна
2009 «Белая пантера» Алан Бадоєв[49] Сергій Бакуменко[50]
2010 «Обещаю» Олександр Філатович[51] Олексій Малахов
2011 «Любовь и счастье» Олександр Філатович[51] Анатолій Толстоухов, Олег Шак[52]
2011 «Желанный» Олександр Філатович[51][31] Лариса Архипенко, Віталій Волкомор
2012 «Померещилось» Олександр Філатович[53] Віктор Іонов, Віктор Чайка
2015 «Мы стоим друг друга» Катя Царик Ольга Животкова, Ольга Животкова

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ http://bestmusic.com.ua/artists/katerina-buzhinska
  2. ↑ а б Лариса Рябенко. Екатерина Бужинская : [арх. 7 березня 2010] // Киевские ведомости. — 2010. — № 34.
  3. ↑ Наталия ФЕЩУК (7 червня 2009). Катя БУЖИНСКАЯ. Бульвар Гордона. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |deadur= (довідка)
  4. ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2015 року № 670/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 24-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  5. ↑ Наталия ФЕЩУК (3 жовтня 2009). Мария КОГОС. Комсомольская правда в Украине. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-19 у Archive.is]
  6. ↑ Елена Юрченко (19 березня 2009). Екатерина Бужинская: «Если решу выйти замуж, пресса об этом знать не будет». Новая. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  7. ↑ Победители. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 22 червня 2015. [Архівовано 2013-02-17 у Archive.is]
  8. ↑ Вия Коренькова (20 вересня 1996). НАСТОЯЩЕЕ И БУДУЩЕЕ УКРАИНСКОЙ ПЕСНИ. ZN,UA. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  9. ↑ Вокал. Киевский институт музыки имени Р. М. Глиэра. 10 лютого 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-14 у Archive.is]
  10. ↑ Екатерина Андрус (22 жовтня 2012). Участница «Шоу№1» - наша Саша!. Никополь-ART. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-18 у Archive.is]
  11. ↑ Виктория Муратова (29 серпня 1997). КОЛИЧЕСТВО ТЕРНИЙ. ZN,UA. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  12. ↑ Тамара Мартынова. Граница прошла через «Славянский базар» // Независимая газета. — 1998-08-15. — № 149. — С. 6.
  13. ↑ Тетяна Поліщук (11 липня 1998). Катя БУЖИНСЬКА: «Я — найкраща!». День. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  14. ↑ а б Евгений Шелестов. После победы на престижнейшем польском песенном конкурсе Катя Бужинская собирается победить ещё раз // Факты. — 1999.[недоступне посилання з лютого 2019]
  15. ↑ Анна ШЕСТАК (9 грудня 2008). Злотнику — орден, Повалий — икону. Бульвар Гордона. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  16. ↑ Олександр Беленький (3 жовтня 1998). Определены соискатели премии «Прометей-Престиж». День. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  17. ↑ ЛАУРЕАТИ ПРОГРАМИ "ЛЮДИНА РОКУ – 98". КІНТО. 2 січня 1999. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-11 у Archive.is]
  18. ↑ Володарі титулу «Людина року – 1998». Людина року. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-18 у Archive.is]
  19. ↑ Сергей В. ДАЦЕНКО (15 січня 2000). На чемпионате Украины отсутствовали многие лидеры, зато присутствовала известная певица Катя Бужинская. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  20. ↑ Юлия Сычева. Екатерина Бужинская: «Я даже встречалась с одесситом» // ТАЙМЕР. — 26.10.2010.
  21. ↑ Григорий СВИРИДОВ (16 березня 2001). В Сан-ремо Катя Бужинская пела под аккомпанемент Рикки Мартина. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  22. ↑ а б Цыганка Катя. День. 18 жовтня 2001. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  23. ↑ Л.КУЧМА (5 березня 2003). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня прав жінок і миру. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 18 січня 2013.
  24. ↑ Узбекские каникулы Бужинской. music.com.ua. 1 травня 2002. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-19 у Archive.is]
  25. ↑ а б Юрий ПРОФИЛОВ (20 червня 2002). Во время съемок клипа Кати Бужинской «чингисхан» в апреле в ташкенте выпал снег. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  26. ↑ Лилия МУЗЫКА (27 вересня 2006). Популярная украинская певица закончила работу над очередным альбомом и уходит в декретный отпуск. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  27. ↑ В Черновцах зажгли звезду Ани Лорак. Корреспондент.net. 6 жовтня 2008. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  28. ↑ Катя Бужинская стала кавалером. LIVEstory.com.ua. 26 травня 2009. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-19 у Archive.is]
  29. ↑ Катя Бужинская стала женщиной тысячелетия. donbass.ua. 26 травня 2009. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2009.
  30. ↑ Леся Кічура (20 листопада 2011). Катерина Бужинська: «Весь свій вільний час я прагну проводити з улюбленою донечкою». MusicUkraine.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  31. ↑ а б Лилия МУЗЫКА (12 листопада 2011). Катя Бужинская: «Андрей Джеджула мне действительно подарил кольцо». Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  32. ↑ Альбом «Аллегрова 2007». Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-17 у Archive.is]
  33. ↑ Поплавський нагородив найкращих українських виконавців. tabloid.pravda.com.ua. 17 травня 2013. Архів оригіналу за 10 липня 2013. Процитовано 17 травня 2013.
  34. ↑ Катерина Бужинська — Солдат України. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2015.
  35. ↑ Юлия ГРЕЧКА (11 лютого 2007). Владимир Ростунов не признает ребенка Кати Бужинской своим. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  36. ↑ Кристина Крыжановская (2 квітня 2007). Катя Бужинская: «У меня сейчас просто шикарная грудь!». Stars. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-12 у Archive.is]
  37. ↑ катерину Бужинскую выписали с детьми из роддома. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
  38. ↑ Катя Бужинская – Романсеро. www.discogs.com. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.
  39. ↑ Екатерина Бужинская – Любимой Назови. www.discogs.com. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.
  40. ↑ Катя Бужинская – Королева Вдохновения. www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
  41. ↑ Катя Бужинська – Як У Нас На Україні. www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
  42. ↑ Катя Бужинська – Нежный,родной. www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
  43. ↑ Катя Бужинська – Як у нас на Україні (обновлен). www.discogs.com. Процитовано 10 лютого 2013.
  44. ↑ НОВЫЙ ВИДЕОКЛИП КАТИ БУЖИНСКОЙ. Укрінформ. 29 грудня 2003. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2019-11-25 у Wayback Machine.]
  45. ↑ Станіслава МІОДУШЕВСЬКА (9 липня 1999). У наших фигуристок появился свой гимн. Факты. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-17 у Archive.is]
  46. ↑ У ДАНЫ ИНТЕРНЕШНЛ ПОЯВИЛАСЬ КОНКУРЕНТКА. Сегодня. 20 травня 2000. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  47. ↑ Гурген ГРИГОРЯН (23 червня 2000). Что снится Кате Бужинской. 2000. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
  48. ↑ Катя бужинская будет встречать новый год в белом. Факты. 15 грудня 1999. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
  49. ↑ Ліліанна Семенюта (8 жовтня 2012). Секреты белой пантеры. Счастливая. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2014-09-16 у Wayback Machine.]
  50. ↑ Анастасія Паніна (3 червня 2010). "Белая пантера" Сергея Бакуменко. DELFI. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
  51. ↑ а б в Филатович Александр Александрович. Аргументы и Факты Украина. 10 лютого 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-04-12 у Wayback Machine.]
  52. ↑ Катя Бужинська презентувала кліп на пісню «Любов і щастя». musicukraine.com. 13 лютого 2011. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
  53. ↑ Ольга Шум (17.01.2013). Катерина Бужинская: Я хочу еще троих детей. IVONA. Архів оригіналу за 29.01.2013. Процитовано 18 січня 2013.
Бужинська Катерина Володимирівна
у сестринських Вікіпроєктах
  Бужинська Катерина Володимирівна у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бужинська_Катерина_Володимирівна&oldid=44101276