Будяк звичайний
Будяк звичайний[1], будяк акантовидний[2] (Carduus acanthoides) — вид рослин родини айстрові[3]. Відомий дворічний шкідливий бур'ян, що виснажує ґрунт і розмножується лише насінням[3].
| Будяк звичайний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Будяк (Carduus) |
| Вид: | C. acanthoides
|
| Біноміальна назва | |
| Carduus acanthoides | |
Будова ред.
Має кошики на пониклих стеблах.
Поширення та середовище існування ред.
Зростає у Євразії від Італії до Китаю. Інвазивний вид у Північній Америці.
Практичне використання ред.
На Кавказі молоді нерозпуклі кошики з м'ясистою обгорткою використовують в харч. Для цього їх відварюють у воді, обрізають ножицями колючки й готують як артишоки. До їжі йдуть денця кошиків з частиною оболонки. Стебло відрізують біля самого денця та видаляють всі колючки. Очищені голівки промивають, щільно вкладають у каструлю, заливають окропом і солять. Варіння триває 35-45 ха. Готовність визначають виделкою: якщо кошики готові, то виделка вільно проходить. Зварені кошики викладають на сито, щоб збігла вода, після чого подають до столу. Присмакою може бути соус чи майонез.
Джерела ред.
- ↑ Carduus acanthoides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ а б Протопопова В. В. Будяк // Українська сільськогосподарська енциклопедія : в 3 т. / редкол.: В. В. Артюхов [зав. ред.] та ін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1970. — Т. 1 : Абе — Зар. — С. 152-153. — 486 с. — 50 000 екз.
Література ред.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.77