Будинок купця Чуприни
Будинок купця Чуприни[1][2] — пам'ятник історії місцевого значення у Носівці Чернігівської області України. Нині у будівлі розміщується дитяча музична школа.
| Будинок купця Чуприни | |
|---|---|
| |
| 50°56′25″ пн. ш. 31°35′15″ сх. д. / 50.94027777780555510° пн. ш. 31.58750000002777725° сх. д.Координати: 50°56′25″ пн. ш. 31°35′15″ сх. д. / 50.94027777780555510° пн. ш. 31.58750000002777725° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Носівка |
| Тип | будівля і пам'ятка |
  Будинок купця Чуприни Будинок купця Чуприни (Україна) | |
 | |
Історія
ред.Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 17.11.1980 № 551 надано статус «пам'ятник історії місцевого значення» з охоронним № 1349 під назвою «Будинок, де у вересні 1941 року було створено Носівський підпільний райком партії».
Наказом Департаменту культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 12.11.2015 № 254 для пам'ятника використовується нова назва — «Будинок купця Чуприни»[3].
Опис
ред.Будинок збудований наприкінці ХІХ століття. Одноповерховий, кам'яний на цегляному фундаменті, прямокутний у плані будинок площею 97,7 м2. Складається із 8 кімнат.
У цьому будинку у вересні 1941 року був створений підпільний райком партії, який очолив секретар Носівського райкому КП(б)У Михайло Стратилат.
1967 року не будинку було встановлено меморіальну дошку Носовському підпільному райкому партії (мармур, 0,7х0,5 м).
Нині у будівлі розміщується дитяча музична школа.
Примітки
ред.- ↑ Приказом Департамента культуры и туризма, национальностей и религий Черниговской областной государственной администрации от 12.11.2015 № 254
- ↑ Решением исполкома Черниговского областного совета народных депутатов от 17.11.1980 № 551
- ↑ Носівська об'єднана територіальна громада — 32. Перелік пам'яток історії
Література
ред.- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 562 НОСІВСЬКОМУ ПІДПІЛЬНОМУ РАЙКОМУ КП(б)У МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА.
- Пам'ятники містобудування та архітектури Української РСР, т.4, с.309