Вікіпедія

Бруно Чирілло

італійський футболіст

Бруно Чирілло (італ. Bruno Cirillo, нар. 21 березня 1977, Кастелламмаре-ді-Стабія) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Ф
Бруно Чирілло
Бруно Чирілло
Бруно Чирілло
Особисті дані
Народження 21 березня 1977(1977-03-21) (47 років)
  Кастелламмаре-ді-Стабія, Італія
Зріст 187 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Італія «Реджина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–2000 Італія «Реджина» 49 (2)
1996–1998 →  Італія «Триказе» 54 (4)
2000–2001 Італія «Інтернаціонале» 17 (0)
2001–2005 Італія «Лечче» 32 (4)
2002–2003 →  Італія «Реджина» 10 (0)
2003–2005 →  Італія «Сієна» 54 (0)
2005–2007 Греція АЕК 50 (3)
2007–2008 Іспанія «Леванте» 16 (0)
2008–2009 Італія «Реджина» 50 (0)
2009–2012 Греція ПАОК 58 (3)
2012–2013 Кіпр «Алкі» 7 (0)
2013 Франція «Мец» 15 (0)
2013–2014 Греція АЕК 3 (0)
2014 Індія «Пуне Сіті» 14 (0)
2015 Італія «Реджина» 14 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2000 Італія Італія U-21 11 (0)
2000 Італія Італія (ол.) 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 21 березня 1977 року в місті Кастелламмаре-ді-Стабія. Вихованець футбольної школи клубу «Реджина». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1994 року в основній команді того ж клубу, але закріпитись в команді не зумів, взявши участь лише у 1 матчі Серії С1 сезону 1994-95, за результатами якого клуб вийшов до Серії В. 1996 року молодого півзахисника було віддано в оренду в «Триказе», де він відразу став основним гравцем, зігравши за два сезони 54 матчі в Серії С2, в яких забив 4 голи.

Влітку 1998 року Чирілло повернувся в «Реджину», де став залучатись до основного складу і у першому ж сезоні допоміг команді вийти до Серії А. Дебютував в елітному дивізіоні 29 серпня 1999 року в матчі проти «Ювентуса» (1:1) і забив свій перший гол в Серії А 19 березня 2000 року на Стадіо Олімпіко в Римі проти «Роми».

Всього він зіграв у 32 матчах Серії А і забив 2 голи, будучи основним гравцем команди, чим привернув до себе увагу численних клубів, в числі яких опинився «Інтернаціонале», куди і перейшов влітку 2000 року[1]. Дебютував у складі міланського гранда 28 вересня 2000 року в матчі проти «Руху» (Хожув) (4:1) в першому раунді Кубка УЄФА. Проте в команді Бруно надовго не затримався, так і не ставши основним гравцем, і останній раз зіграв за команду 17 червня 2001 року в матчі чемпіонату проти «Болоньї» (2:1). Всього за сезон Чирілло зіграв лише у 26 матчах (17 в Серії А, 7 в Кубку УЄФА і 2 в Кубку Італії).

Влітку 2001 року за 6 мільярдів лір Бруно перейшов в «Лечче» на правах співволодіння[2][3]. У першому сезоні клуб зіграв за «жовто-червоних» 18 ігор і забив 3 голи в Серії А, проте команда опустилась до нижчого дивізіону. Після цього у червні 2002 року «Лечче» викупило повністю контракт гравця за 306 тис. євро[3] і віддало його на правах оренди в рідну «Реджина», де провів першу половину наступного сезону. У другій частині сезону 2002-03 Чирілло допоміг «Лечче» відразу повернутись назад до Серії А, після чого влітку 2003 року був відданий в оренду в «Сієну», де провів два наступні сезони, зігравши в 54 матчах Серії А.

 
Бруно Чирілло під час виступів за «Реджину». 2008 рік.

1 лютого 2004 року після закінчення матчу Серії А проти «Інтернаціонале» (0:4), Марко Матерацці, який не брав участь в матчі через травму, в підтрибунному приміщенні побився з Бруно Чирілло, який був його партнером по «Інтеру» в 2000—2001 роках. Бруно з'явився перед камерами телеканалу RAI з розбитою губою і забоями на обличчі, заявивши, що синці на його тілі — наслідки ударів Матерацці. Чирілло заявив, що захисник «Інтера» всю гру насміхався над ним, а після влаштував бійку. В підсумку Матерацці був дискваліфікований на чотири матчі[4]. Через кілька днів в штаб-квартирі La Gazzetta Dello Sport відбулася церемонія примирення між двома гравцями[5].

13 липня 2005 року Чирілло перейшов в грецький АЕК, у складі якого дебютував у лізі Лізі чемпіонів сезону 2006-07. В останньому турі проти «Андерлехта» Чирілло навіть відзначився голом, який дозволив би грецькій команді кваліфікуватись в плей-оф, якби в паралельному матчі «Лілль» не обіграв на «Сан-Сіро» невмотивований «Мілан», проте французи зуміли перемогти 2:0 і АЕК продовжив виступи у Кубку УЄФА, де вилетів у першому ж раунді від іншого французького клуба «Парі Сен-Жермен». 29 квітня 2007 року Чіріло зіграв свій останній матч за АЕК проти клубу «Шкода Ксанті» в грецькій Суперлізі. Відразу після гри він підтвердив, що покидає команду.

4 липня 2007 року підписав дворічний контракт з іспанським «Леванте»[6][7], але через нездатність клубу платити зарплату гравцям в січні 2008 року разом із співвітчизником Марко Сторарі покинув клуб, після чого повернувся в рідну «Реджину»[8]. Цього разу Чирілло провів у команді півтора сезони, проте за підсумками сезону 2008-09 не зумів врятувати команду від вильоту в Серію В, після чого покинув клуб в червні 2009 року[9].

12 червня 2009 року підписав дворічний контракт з грецьким ПАОКом[10][11]. Тут Чирілло став одним основних гравців захисту грецького клубу і в останньому турі сезону забив свій перший гол за клуб. Після цього Чирілло також відзначився в еврокубковому плей-оф, який клуб із Салонік, що дозволило команді на наступний сезон вийти в Лігу чемпіонів. Щоправда там клуб надовго не затримався, програвши в першому ж кваліфікаційному раунді «Аяксу». Всього Чирілло відіграв за клуб із Салонік три сезони своєї ігрової кар'єри, взявши участь у 74 матчах чемпіонату.

23 серпня 2012 року Бруно підписав контракт з «Алкі», яка грала у вищому дивізіоні Кіпру. Там футболіст провів лише пів року і 28 січня 2013 року став гравцем «Меца»[12], що виступав у Національному чемпіонаті, в третьому французькому дивізіоні. Проте допомогти клубу з Лотарингії пробитись до Ліги 2 італійський захисник не зумів.

 
Бруно Чирілло (крайній ліворуч) у складі ПАОКа. 2011 рік.

26 серпня 2013 року Чиріло підписав однорічну угоду з АЕКом, повернувшись в клуб після шести років перерви[13]. Клуб тоді саме через фінансові проблеми був відправлений в Футбольну лігу 2, третій дивізіон Греції. Проте цього разу Бруно не зміг стати основним гравцем і зіграв за сезон лише 11 матчів чемпіонату.

21 серпня 2014 року Чіріло був обраний під першим номером на інавгураційному міжнародному драфті індійської Суперліги[en] клубом «Пуне Сіті»[14]. Згодом на цьому ж драфті до клубу потрапив і його співвітчизник Емануеле Беларді, а тренером команди був ще один італієць Франко Коломба[15][16]. Чирілло дебютував в індійській Суперлізі 14 жовтня в матчі проти «Делі Дайнамос» (0:0)[17], а за відсутності Давіда Трезеге виводив команду з капітанською пов'язкою[18][19]. По закінченні сезону, який клуб завершив на 6 місці, Бруно покинув клуб.

3 січня 2015 року Чирілло повернувся в рідну «Реджину», що виступала в Лега Про[20]. Клуб зайняв 18 січце і змушений був грати плей-аут (плей-оф за право збереження місця у дивізіоні). Незважаючи на те, що клуб виграв в дербі проти Мессіни (2:0 за сумою двох матчів), 30 травня саме «Реджину» через банкрутство було відправлено в Серію D, після чого 14 липня Чирілло залишив команду[21], а 22 вересня 2015 року оголосив про завершення ігрової кар'єри[22].

Виступи за збірні

ред.

Протягом 1999—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої став переможцем молодіжного чемпіонату Європи 2000 року. Всього на молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах.

Того ж року захищав кольори олімпійської збірної Італії на футбольному турнірі Олімпійських ігрор 2000 року у Сіднеї. У складі цієї команди Бруно провів 4 матчі[23][24][25][26], а італійці дійшли до чвертьфіналу, де поступились Іспанії.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1994–95   «Реджина» C1 1 0 КІ+CI-C 0 0 - - - - - - 1 0
1995–96 B 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
1996–97   «Триказе» D 24 1 - - - - - - - - - 24 1
1997–98 C2 30 3 КІ-C 0 0 - - - - - - 30 3
Усього за «Триказе» 54 4 0 0 - - - - 54 4
1998–99   «Реджина» B 16 0 КІ 2 0 - - - - - - 18 0
1999–00 A 32 2 КІ 4 0 - - - - - - 36 2
2000–01   «Інтернаціонале» A 17 0 КІ 2 0 КУЄФА 6 0 СІ 0 0 25 0
2001–02   «Лечче» A 18 3 КІ 2 0 - - - - - - 20 3
2002–03   «Реджина» A 10 0 КІ 3 1 - - - - - - 13 1
2002–03   «Лечче» B 14 1 КІ - - - - - - - - 14 1
Усього за «Лечче» 32 4 2 0 - - - - 34 4
2003–04   «Сієна» A 23 0 КІ 2 0 - - - - - - 25 0
2004–05 A 31 0 КІ 3 1 - - - - - - 34 1
Усього за «Сієну» 54 0 5 1 - - - - 59 1
2005–06   АЕК АЕ 24 2 КГ 2 1 КУЄФА 2 0 - - - 28 3
2006–07 СЛ 26 1 КГ 0 0 ЛЧ+КУЄФА 8+2 1+0 - - - 36 2
2007–08   «Леванте» ПД 16 0 КІ 2 0 - - - - - - 18 0
2007–08   «Реджина» A 18 0 КІ 0 0 - - - - - - 18 0
2008–09 A 32 0 КІ 0 0 - - - - - - 32 0
2009–10   ПАОК СЛ 19+6[27] 1+1[27] КГ 0 0 ЛЄ 4 0 - - - 29 2
2010–11 СЛ 21+4[27] 1 КГ 5 0 ЛЧ+ЛЄ 2+7 0 - - - 39 1
2011–12 СЛ 18+5[27] 1 КГ 2 0 ЛЄ 10 0 - - - 35 1
Усього за ПАОК 58+15 3+1 7 0 23 0 - - 103 4
2012–13   «Алкі» ЧК 7 0 КК 0 0 - - - - - - 7 0
2012–13   «Мец» НЛ 15 0 КФ+КЛ - - - - - - - - 15 0
2013–14   АЕК ФЛ2 11 0 КГ 2 0 - - - - - - 13 0
Усього за АЕК 61 3 4 1 12 1 - - 77 5
2014   «Пуне Сіті» СЛ 14 0 - - - - - - - - - 14 0
2014–15   «Реджина» LP 14+2[28] 0 КІ+КІ-ЛП - - - - - - - - 16 0
Усього за «Реджину» 123+2 2 9 1 - - - - 134 3
Усього за кар'єру 4?17 16+1 31 3 41 1 0 0 540 21

Особисте життя

ред.

2010 року він одружився з грецькою актрисою й Міс Греція 2006 Елені Асімакопулу, від якої має дочку, Марію Розарію (нар. 13 грудня 2010 року).

Титули і досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ PRESO IL DIFENSORE CIRILLO DALLA REGGINA (Italian) . FC Internazionale Milano. 28 червня 2000. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 лютого 2014.
  2. ↑ CIRILLO SI ACCORDA CON IL LECCE, CEDUTO IN COMPROPRIETA' (Italian) . FC Internazionale Milano. 14 липня 2001. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 лютого 2014.
  3. ↑ а б FC Internazionale Milano SpA bilancio (financial report and accounts) on 30 June 2002, PDF purchased from Italian C.C.I.A.A. [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
  4. ↑ Марко МАТЕРАЦЦІ: «Я б знову вмазав Чирілло!». Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 5 липня 2017.
  5. ↑ corriere.it, ред. (10 febbraio 2004). Nandrolone: la Caf riduce a sei mesi lo stop di Kallon. Архів оригіналу за 15 marzo 2014.
  6. ↑ Bruno Cirillo, presentado como nuevo jugador del Levante UD. Levanteud.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 5 липня 2017.
  7. ↑ LEVANTE: Bruno Cirillo, presentado como nuevo jugador del Levante UD (Spanish) . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 13 червня 2009.
  8. ↑ Reggina: ufficiale l'arrivo di Cirillo. Regginacalcio.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 5 липня 2017.
  9. ↑ Rescissione consensuale per Bruno Cirillo (Italian) . regginacalcio.com. 9 червня 2009. Процитовано 13 червня 2009.[недоступне посилання з лютого 2019]
  10. ↑ Συμφωνία με Bruno Cirillo (Greek) . paokfc.gr. 12 червня 2009. Архів оригіналу за 27 June 2009. Процитовано 13 червня 2009.
  11. ↑ Συμφωνία με Bruno Cirillo (гр.). www.paokfc.gr. 12-06-2009. Архів оригіналу за 27-06-2009. Процитовано 14 giugno 2009.
  12. ↑ Bruno Cirillo est Messin ! (French) . Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 8 лютого 2013.
  13. ↑ Συμφωνία με τον Μπρούνο Τσιρίλο. [Архівовано 29 серпня 2013 у Wayback Machine.] (in Greek) 26 August 2013, [www.aekfc.gr AEK Athens F.C. Official Website].
  14. ↑ Round 1 of the #HeroISL International Player Draft is now complete. Here are the picks! #ISLDraft. Facebook. Indian Super League. Архів оригіналу за 17 січня 2016. Процитовано 29 вересня 2014.
  15. ↑ Big names snapped up at international draft (англ.).
  16. ↑ Fiorentina: collaborazione in India.
  17. ↑ Delhi Dynamos - Pune City 0-0.
  18. ↑ FC Pune City will continue to play with same momentum: Cirillo (англ.).
  19. ↑ Bruno Cirillo believes FC Pune City can finish on top of Indian Super League after thrashing Atletico de Kolkata (англ.).
  20. ↑ UFFICIALE: Belardi e Cirillo alla Reggina.
  21. ↑ #SPAZIO SOCIAL - REGGINA, PRONTO L'ADDIO, Cirillo:"Tornerai più forte di prima".
  22. ↑ EX REGGINA - Cirillo chiude la carriera:"Giorno triste, saluto tutti i miei tifosi e la Reggina".
  23. ↑ Australia 0-1 Italy. FIFA. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 29 вересня 2014.
  24. ↑ Italy 3-1 Honduras. FIFA. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  25. ↑ Italy 1-1 Honduras. FIFA. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 29 вересня 2014.
  26. ↑ Italy 0-1 Spain. FIFA. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  27. ↑ а б в г Плей-оф
  28. ↑ Плей-аут

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бруно_Чирілло&oldid=40372817