Бруно Каль
Це стаття про начальника БНД. Стаття про кавалера Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям: Бруно Каль (офіцер).
Бруно Гунтрам Вільгельм Каль | |
---|---|
Bruno Kahl | |
Народився | 12 липня 1962 (61 рік) Ессен |
Громадянство | Німеччина |
Діяльність | розвідник |
Галузь | приватизація[1], інвестиція[1] і нерухомість[1] |
Відомий завдяки | Керівник Федеральної розвідки (Bundesnachrichtendienst) |
Alma mater | Боннський університет Лозанський університет |
Науковий ступінь | доктор праваd (2008) |
Знання мов | німецька[1] |
Заклад | Confederation of German Employers' Associationsd, Відомство федерального канцлера Німеччини, Федеральна розвідувальна служба Німеччини, Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини і Федеральне міністерство фінансів Німеччиниd |
Військове звання | лейтенант-полковник |
Партія | Християнсько-демократичний союз (Німеччина) |
IMDb | ID 12802158 |
Бруно Гунтрам Вільгельм Каль (нім. Bruno Guntram Wilhelm Kahl) (12 липня 1962, Ессен) — німецький державний діяч, адвокат. Керівник Федеральної розвідки (Bundesnachrichtendienst) (1.07.2016)[2].
Життєпис
ред.Народився 12 липня 1962 року в Ессені, Західна Німеччина. У 1981 році закінчив Кардінал-Фрінгз-Гімназію в Бонні-Бейель та проходив військову службу з 1981 по 1983 рік, потім вивчав право до 1988 року в Боннському університеті та Лозаннському університеті. Він також отримав журналістську підготовку в Katholische Journalistenschule IFP в Мюнхені. Після перших державних іспитів він займав посади в Бонні, Шпейер, Німеччина та Сідней, Австралія.
У 1994 році закінчив свій другий державний іспит в Орландському земельному комітеті Кельна, а потім працював у Конфедерації німецьких асоціацій роботодавців.
З 1995 по 1996 рр. — він працював у Федеральній канцелярії.
З 1996 до 2005 рр. — був призначений радником парламентської групи ХДС/ХСС, де провів попередню роботу для голови групи Вольфганга Шойбле. З тих пір він був близьким посередником Шойбле.
У 2005 році в першому кабінеті Ангели Меркель перебував на посаді голови офісу міністерства та прес-секретаря Шойбле при федеральному міністерстві внутрішніх справ (ІМТ), де він став керівником виконавчої групи у 2006 році. У 2008 році захистив доктора права в Боннському університеті, написавши дисертацію про елементи католицької думки в світовій політичній теорії Карла Шмітта. У 2010 році пішов до Федерального міністерства фінансів (BMF). Починаючи з 2011 року, Кал виступав у ролі заступника Генерального директорату VIII (Приватизація, промислові холдинги та федеральна нерухомість) у BMF. У цій якості він також працював у Спостережній раді Portigon AG з 2012 до 2015 року[3].
Кал був призначений президентом Федеральної розвідки 27 квітня 2016 р., Починаючи з 1 липня після звільнення Герхарда Шиндлера[4].
Кал є членом Християнсько-демократичного союзу Німеччини (ХДС)[5].
За його словами, Росія намагається повернути собі лідерську роль на європейському континенті: «Метою є послабити Євросоюз і відштовхнути США, а особливо — вбити між ними клин»[6][7][8].
"Щоб було ясно: замість партнера в сфері європейської безпеки ми маємо в особі Росії, скоріше, потенційну загрозу. Як глобальний політичний гравець Росія повернулася, вона буде залишатися незручним сусідом" |
Примітки
ред.- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Bundesnachrichtendienst — President. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Beteiligungsbericht der Landesregierung Nordrhein-Westfalen für das Jahr 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Новый глава немецкой разведки: в числе главных вызовов для BND — экспансия России. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Bruno Kahl: Der Schäuble-Vertraute. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Глава немецкой разведки: Россия – потенциальная угроза, ее силовые амбиции будут расти. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Глава немецкой разведки: Россия - потенциальная угроза. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- ↑ Глава розвідки ФРН: Не варто сподіватись щодо Криму. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022.