Бруно Білер (нім. Bruno Bieler; 18 червня 1888, Гумбіннен22 березня 1966, Бад-Фаллінгбостель) — німецький воєначальник, генерал піхоти. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Бруно Білер
нім. Bruno Bieler
Народився 18 червня 1888(1888-06-18)
Гумбіннен, Східна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 22 березня 1966(1966-03-22) (77 років)
Dorfmarkd, Бад-Фаллінгбостель, Нижня Саксонія, ФРН
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1907
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Орден «За заслуги» (Баварія)
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
SWE Royal Order of the Sword - Commander BAR.png
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Кримський щит

БіографіяРедагувати

Учасник Першої світової війни. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після війни продовжив службу в рейхсвері.

З 29 вересня 1939 по 29 жовтня 1941 року — командир 73-ї піхотної дивізії. З 29 жовтня по 31 грудня 1941 року — командир 42-го армійського корпусу. З 1 січня по 31 жовтня 1942 року — командир 6-го армійського корпусу, однак з 9 квітня 1942 року Білер був звільнений від командування і перебував на лікуванні, а також відновлював здоров'я в курортному госпіталі у Бад-Наугаймі. З 19 листопада 1942 по 28 серпня 1943 року — командир 86-го армійського корпусу, очолював корпус з перервами, оскільки часто хворів. Після цього призначений заступником командир 9-го армійського корпусу і командувачем 11-го війського округу (21 серпня 1943 — 1 листопада 1944). З 15 серпня по 4 вересня 1944 року перебував на лікуванні у Бад-Пірмонті. 1 грудня 1944 року відправлений у резерв, 30 квітня 1945 року — у відставку.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
  • Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 124
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002