Вікіпедія

Брук Григорій Якович

Григорій (Гірша) Якович Брук (івр. צבי ברוק‎ Цві Брук[a] 1869, Чернігів — 1922, Берлін) — єврейськийгромадський та політичний діяч, активіст спочатку анти-сіоніського, а пізніше сіоніського руху, лікар.

Брук Григорій Якович
Народився 1 жовтня 1869(1869-10-01)
Чернігів, Російська імперія
Помер 11 червня 1922(1922-06-11) (52 роки)
Берлін, Німецька імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність лікар, політик
Alma mater Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Посада депутат Державної думи Російської імперії[d]
Партія Конституційно-демократична партія
Автограф

Біографія ред.

Народився у 1869 році у Чернігові в заможній родині. Його батько був шляховим інженером[1].

У 1887 році Гірша Брук закінчив Чернігівську гімназію, в якій навчався з 1874 року[2]. Збирався їхати до османської Палестини, але батьки умовили його відмовитися від цієї ідеї. Він вступив на медичний факультет Київського університету і в 1893 році закінчив його. Мав медичну практику в Гомелі, а з початку XX століття у Вітебську [3].

Сіонізм ред.

 
Учасники І-го конгресу сіоністів Росії у Мінську, 1902. Справа ліворуч, стоять: Цві Брук, Симон Розенбаум, Володимир Тьомкін, сидять: Цві Бєлковський, рабин Шмуель Яаков Рабінович (з міста Сопоцкін), Ієхіель Членов, Менахем Усишкін, Ізраїль Ясиновський, Іцхак Лейб Гольдбер[en].

Брук був гарячим прихильником сіоністської ідеї, він виступав на чотирьох сіоністських конгресах на початку століття, організовував з'їзди сіоністів у Російській імперії[3]. На 2-му сіоністському конгресі його було обрано до Комітету з нагляду за порядком[4]. Брук був одним із десяти євреїв з Російської імперії, обраних у Постійний комітет 3-го Сіоністського конгресу (1899). На цьому конгресі його було обрано до Генеральної ради Всесвітньої сіоністської організації. У 1902 році він був керівником підготовки та учасником 1-го Всеросійського сіоністського з'їзду в Мінську. У 1905 році був одним із творців Союзу для досягнення повноправності єврейського народу в Росії. З 1901 по 1906 обіймав посаду громадського (або казенного) рабина Вітебська (обирається посада для представництва громади до урядових установ)[1]. Згодом, мабуть, тимчасово вийшов із Сіоністської організації Росії, проте не відмовившись від сіоністських ідеалів. Причиною була незгода Г. Брука з панівною думкою, що сіоністи повинні виступати як самостійна партія з усіх питань внутрішнього і зовнішнього єврейського життя[5]. Коли він, повернувся до організації невідомо.

У Державній Думі ред.

З 1905 - член партії кадетів. У лютому - березні 1906 року - редактор газети "Вітебське життя", що видавалася присяжним повіреним Феліксом Држевінським[3]. В 1906 він був обраний депутатом 1-ї Державної думи від Вітебська.

10 липня 1906 року у Виборзі підписав «Виборзьке звернення» і був засуджений за ст. 129, ч. 1, п. п. 51 та 3 Кримінального Уложення до 3 місяців в'язниці та позбавлений права балотуватися на будь-які виборні посади. Позбавлений також посади громадського рабина. Покарання відбував у Петербурзькій в'язниці «Хрести», водночас і в одному корпусі з В. Набоковим[6]. Про умови в «Хрестах» Набоков у листах до дружини повідомляв:

  До речі, мені сьогодні помилково принесли обід Брука: він вегетаріанець. Манна каша на молоці та цвітна капуста о-гратен. Я був дуже задоволений, але дивувався. Потім виявилося, що я з'їв його обід... Він мого, звичайно, не міг з'їсти[7].  
 
Гірш (Цві) Брук, 1920.

Член Великого сходу народів Росії ред.

Наприкінці 1914 року у Вітебську А. Колюбакін, проїжджаючи на фронт, створив вітебську ложу ВВНР. Установче засідання ложі відбулося на квартирі О. Волковича на Соборній вулиці. Волкович, як і Брук, був депутатом першої Державної думи, який підписав Виборзьке звернення. За даними Г. Брук був членом ложі з її заснування. У 1915 чи 1916 роках у справах ложі до Вітебська приїжджав О. Керенський, адвокат, член IV Державної Думи, пізніше голова Тимчасового уряду. З літа 1916 Керенський обіймав посаду Генерального секретаря Верховної ради Великого сходу народів Росії[8].

Ця ложа у Вітебську функціонувала аж до 1916 року[8].

Еміграція до Палестини ред.

 
Вулиця Цві Брука у Тель-Авіві.

У 1920 емігрував до Палестини. В 1921 він був обраний делегатом від землі Ізраїлю на 12-му Сіоністському Конгресі[9]. У 1922 році виїхав на лікування до Берліна, де й помер після невдалої операції. Похований на цвинтарі Вейсензеї[10]. За спогадами Брайніна, портрет доктора Брука прикрашав будинок Єгуди Пена в 1920-ті роки, вже після смерті сіоністського лідера[11].

Вулиця у Тель-Авіві носить його ім'я.

Сім'я ред.

  • Брат - Авраам (Абрам) Брук (1866-кінець 1940-х) після війни[1] був директором очної лікарні в Гомелі.
  • Сестра - Софія (Сара) (1880-1980[12]), офтальмологиня, одружена з відомим хірургом А. Бірштейном (1865-31.08.1922), їх сини - зоолог Я. Бірштейн (1911-1970) спеціаліст з ракоподібних, професор МДУ, та художник М. Бірштейн (1914-2000). За дорученням брата Григорія Софія 2 вересня 1907 р. з Лієпая (Латвія) на пароплаві Москва супроводжувала в США групу єврейських емігрантів[1].
  • Сестра - Люба (офіційне ім'я, можливо інше) емігрувала до Палестини до більшовицького перевороту[13], одружена з великим інженером Касселем, один синів Яків начальник порту в Хайфі в 1940-х.
  • Брат - Павло, голова банку в Харкові, емігрував до Парижа[1].
  • Брат - Наум пропав безвісти під час евакуації в 1941 р., відстав від поїзда[14].

Коментарі ред.

  1. ↑ На идише "Гирш" соответствует немецкому der Hirsch — олень. На иврите олень — это івр. צבי‎, "Цви". При русификации еврейских имён Гирш превращался чаще всего по созвучию в Григория. В Израиле распространён ивритский вариант.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Бирштейн Вадим, 2002, с. 19—21.
  2. ↑ Столетие Черниговской гимназии: 1805—1905 : Крат. историч. записка… — Чернигов: тип. Губ. правл., 1906. — С. 496. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  3. ↑ а б в Людмила Хмельницкая. Марк Шагал и витебская масонская ложа. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 18 травня 2022.
  4. ↑ Ицхак Маор. Сионистское движение в России, Иерусалим: Сионистская библиотека, Magnes Press, 1986. c. 157. (יצחק מאור, התנועה הציונית ברוסיה, ירושלים: הספרייה הציונית, הוצאת מאגנס, תשמ"ו-1986.)
  5. ↑ Брук, Григорий (Гирш) Яковлевич // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  6. ↑ Письма В. Д. Набокова из Крестов к жене. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2022.
  7. ↑ Письма В. Д. Набокова из Крестов к жене. Письмо от 16 июня 1908 года.
  8. ↑ а б Витебск. Ложа союза Великого востока народов России. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 18 травня 2022.
  9. ↑ צבי ברוק Маор, стр. 176.
  10. ↑ Серков А. И. Русское масонство. 1731—2000. С. 142.
  11. ↑ Зельцер А. Еврейские художники Витебска в 1917—1941 годах: между национальным и универсальным. С. 78.
  12. ↑ Бирштейн Вадим, 2002, с. 109.
  13. ↑ Бирштейн Вадим, 2002, с. 22.
  14. ↑ Бирштейн Вадим, 2002, с. 37.

Література ред.

Посилання ред.

 
link=[1]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брук_Григорій_Якович&oldid=41802601